Page tree
Skip to end of metadata
Go to start of metadata

 


1. Дії у випадку смерті людини


1.1. У випадку, якщо природна смерть людини настала  поза межами лікарського закладу (без підозри на насильницьку смерть, або аварію, вбивство, надзвичайну ситуацію)

    • Родичі покійного чи особа, яка виявила тіло, негайно викликають бригаду швидкої (невідкладної) медичної допомоги.
    • Лікар швидкої (невідкладної) допомоги за телефоном екстреного виклику «102» повідомляє органи внутрішніх справ про кожен випадок смерті незалежно від місця її настання.
    • Лікар швидкої (невідкладної) допомоги констатує смерть.
    • Дільничний лікар, у якого був на обліку померлий,  видає лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті.
    • Після чого, з довідкою про причину смерті, людина звертається до Відділу реєстрації смерті для отримання свідоцтва про смерть. 

1.2. У випадку, якщо небіжчик хворів на тяжке хронічне захворювання та помер у лікарні

    • Тіло померлого передається в лікарняний морг.
    • Після розтину тіла лікарем-патологоанатом родичам або особі, яка зобов'язалася здійснити поховання видається лікарське свідоцтво про смерть та довідка про причину смерті.
    • Після чого, з довідкою про причину смерті, людина звертається до Відділу реєстрації смерті для отримання свідоцтва про смерть.

1.3. У випадку, неприродної смерті (настала з причини насильства,аварії, вбивства, надзвичайної ситуації тощо)

    • Родичі покійного чи особа, яка виявила тіло, негайно викликають бригаду швидкої (невідкладної) медичної допомоги.
    • Лікар швидкої (невідкладної) допомоги за телефоном екстреного виклику «102» повідомляє органи внутрішніх справ про кожен випадок смерті незалежно від місця її настання.
    • Лікар швидкої (невідкладної) допомоги констатує смерть.
    • Працівник органів внутрішніх справ разом із співробітником швидкої (невідкладної) допомоги приймають рішення про направлення тіла до моргу для проведення судово-медичного розтину для остаточного з'ясування причин смерті.
    • Після розтину тіла лікар-судмедексперт видає лікарську довідку про смерть.
    • Після чого, з довідкою про причину смерті, людина звертається до Відділу реєстрації смерті для отримання свідоцтва про смерть.

У випадку неприродної смерті, крім лікарської довідки про смерть, родичі чи друзі  померлого звертаються до районного відділу міліції  за місцем  пригоди  та отримують дозвіл на  видачу тіла померлого для проведення поховання.

 


2. Направлення тіла в морг

Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я та Генеральної прокуратури України, від 28.11.2012 № 1095/955/119 "Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини" визначено випадки обов'язкового направлення тіла померлої людини в морг.

Обов’язково направляються в морг, для проведення судово-медичної експертизи, трупи людей:

  • з ознаками насильницької смерті (падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї тощо), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо) або підозри на таку;
  • смерть яких настала поза місцем їх проживання;
  • особу яких не встановлено;
  • віком до 60 років, які померли за місцем проживання, за відсутності диспансерного спостереження за хворим;

Не направляються для проведення судово-медичної експертизи трупи людей у випадках:

  • які померли за місцем їх проживання, за наявності диспансерного спостереження за хворим, при відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку;
  • виявлення трупів людей віком понад 60 років, які померли за місцем їх проживання, за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку;

Контактні дані бюро судово-медичних експертиз (моргів) м. Києва можна знайти за посиланням: Лікувальні установи.


3. Державна реєстрація смерті

Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану (Відділами реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) у місті Києві).та регулюється Законом України від 01.07.2010 № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Державна реєстрація смерті проводиться:

  • за заявою родичів померлого та/ або
  • представників органу опіки та піклування,
  • працівників житлово-експлуатаційних організацій,
  • адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб.

3.1. Підстави


Підставами для реєстрації смерті є:

  1. Документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
  2. Рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний  час або про оголошення її померлою.

А також підставами можуть бути:

  • фельдшерська довідка про смерть;
  • лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
  • повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі державної реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
  • повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятору, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті (або виявлення трупа), а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної установи, - не пізніше п’яти днів.


3.2. Документи

Оформити свідоцтво про смерть у м. Києві можна у:

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в  літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

 Основними документами, які необхідно пред'явити для реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть є:

  • паспорт особи, що ховає померлого
  • лікарська довідка про смерть (довідку про причину смерті)
  • паспорт померлого

Одночасно з оформленням свідоцтва про смерть, Відділом реєстрації смерті Головного управління юстиції м. Києва чи районним РАЦС видається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для одержання допомоги на поховання.


4. Допомога на поховання

Однією із соціальної гарантій держави є забезпечення права громадянина на поховання його тіла. Особі, яка ховає померлого виплачується допомога на поховання. Надання допомоги у кожному конкретному випадку залежить від статусу померлого та особи, що здійснює поховання. 

Залежно від статусу померлого визначається орган державної влади який уповноважений здійснити виплату допомоги на поховання.

СтатусРозмір допомогиМісце отримання допомогиНормативно-правовий акт
1.Пенсіонериу розмірі двомісячної пенсії померлого

районні відділення Пенсійного фонду України

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
2.Пенсіонери-військовослужбовці (ОВС, СБУ, ДПО, та ін. силових органів)у розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

районні відділення Пенсійного фонду України  

Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”
3.Працездатні особи, які перебували у трудових відносинах з підприємством, установою, організацієювизначається Фондом соціального страхування на кожен рік. 

останнє місце роботи померлої особи;
Звертатися за призначенням допомоги необхідно до роботодавця.

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” 
4.Безробітні громадяни

визначається Державним центром зайнятості

районні центри зайнятості м. Києва (за місцем перебування особи на обліку)Наказ Міністерства соціальної політики "Про порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової  матеріальної  допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного  або  особи,  яка  перебувала на його утриманні"
5.Інші окремі категорії громадян

визначається та виділяється за розпорядженням РДА залежно від наявності фінансування

районні управління праці та соціального захисту Постанова Кабінету Міністрів " Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого" 

Допомога на поховання окремих категорій громадян, визначається як допомога на таких осіб:

  • аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вищого навчального закладу I-IV рівня акредитації, що навчається за денною формою, учня професійно-технічного навчального закладу, якщо померлий не утримувався особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; особи, яка перебувала на утриманні зазначених осіб;
  • дитини, на яку один з батьків (опікун, піклувальник, усиновитель), що не застрахований в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, отримував допомогу відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми";
  • особи, не застрахованої в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка отримувала на дитину допомогу відповідно до Закони України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" або Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам";
  • особи, яка не досягла пенсійного віку та на момент смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна;
  • особи, яка не має права на отримання пенсії або державної соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам".

5. Порядок поховань (кремацій) та підпоховань

Організацію та проведення поховань у м. Києві здійснюють Ритуальна служба СКП «Київський крематорій» та Ритуальна служба СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» (та будь-які приватні організації м. Києва, які надають ритуальні послуги).

Оформлення поховань (кремацій) здійснюється при наявності свідоцтва про смерть.
Для поховання померлого, що помер неприродною смертю, потрібен спеціальний дозвіл правоохоронних органів.
Після здійснення поховання померлого, особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, видається Свідоцтво про поховання.

Свідоцтво про поховання надає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд в межах могили (родинного місця поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснення інших дій, пов'язаних з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.


5.1. Графік роботи кладовищ м. Києва

Адміністрація кладовищ працює (інформація станом на 31.05.2010р.):

  • у робочі дні з 8:00 до 17:00;
  • у святкові та неробочі дня з 08:00 до 16:00.

Вхід та в’їзд на кладовища дозволено до 20:00.

Після 20:00 год. та в нічні години рух кладовищем заборонено.


5.2. Підпоховання

Для оформлення послуг, пов'язаних з під похованням померлого до родинної могили, в межах родинного поховання необхідно звернутися до адміністрації кладовища, де планується провести підпоховання, з метою визначення технічних, санітарно-епідеміологічних, а також правових можливостей щодо його здійснення

Укладання договору-замовлення на підпоховання в родинну могилу (в межах родинного поховання) проводиться на підставі:

  • свідоцтва про смерть померлого;
  • згоди користувача місця поховання;
  • оригіналу документу про смерть першого похованого чи свідоцтва про поховання першого похованого.

Тобто, необхідно подати до адміністрації кладовища: оригінал та копії свідоцтва про смерть померлого, а також посвідчення про поховання раніше померлого прямого родича (батька, матері, сина чи доньки).

На підставі копії свідоцтва про смерть дозвіл на підпоховання не видається.

У разі втрати свідоцтва про смерть особи, що була похована в межах родинного поховання: для отримання повторного свідоцтва, найближчим родичам цієї особи, необхідно звернутися до відповідного територіального відділу реєстрації актів громадського стану. При цьому, повторне свідоцтво про смерть мають право отримати лише прямі родичі раніше померлого, а саме: діти померлого (у тому числі усиновлені), другий з подружжя, брати і сестри померлого, онуки, дідусі та бабусі (як з боку батька так і з боку матері), особи які є спадкоємцем, за наявності оригіналів документів, що підтверджують родинні стосунки, або право на спадщину.


6. Встановлення намогильних споруд

Особливості встановлення намогильних споруд регулюються "Порядком утримання кладовищ та інших місць поховань" від 19.11.2003 № 193.

Для установлення намогильної споруди користувач місця поховання подає до ритуальної служби  такі документи:

  1. Оригінал свідоцтва про смерть похованого;
  2. Свідоцтво про поховання, а в разі його відсутності – письмову згоду користувача на установлення намогильної споруди;
  3. Документи, що підтверджують  придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації;
  4. Реквізити виконавця намогильної споруди.

Установлені намогильні споруди реєструються адміністрацією кладовища в Книзі обліку намогильних споруд та повинні відповідати стандартам та технологіям.

Встановлення намогильних споруд у осінньо-зимовий період (з 20 листопада по 20 березня) не допускається. Громадяни, які мають намір встановити намогильну споруду, можуть здійснити всі необхідні будівельні роботи у весняно-літній період.