Дерево сторінок
Перейти в кінець метадати
Перейти на старт метадати

1. Житлово-будівельний кооператив (ЖБК)

Діяльність Житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) регулюється Законом України "Про кооперацію".

Житлово-будівельний кооператив (ЖБК) — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для  ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх  економічних, соціальних  та інших потреб на засадах самоврядування.
ЖБК є некомерційною організацією, метою якої є задоволення потреб його членів у житлі.

ЖБК здійснює експлуатацію і ремонт належного йому житлового будинку (будинків) за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності.

(сіра лампочка) За класифікацією Закону України «Про кооперацію» ЖБК може бути:

  1. виробничий - кооператив безпосередньо будує житло та вільно продає його на ринку; при цьому створення виробничого кооперативу не означає, що в ньому можуть працювати лише його члени — ч. 2 ст. 34 цього Закону дозволяє кооперативу залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є його членами;
  2. споживчий - кооператив, маючи грошові внески його членів, звертається як замовник до спеціалізованої підрядної організації, яка виконує всі будівельні роботи, наслідком чого є перехід усіх збудованих квартир у власність його членів.

Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу — і розпорядження квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.

У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно ч.6 Ст.37 Закону України «Про кооперацію»  забороняється втручання органів державної  влади  та  органів місцевого   самоврядування   у   фінансово-господарську   та  іншу діяльність  кооперативних  організацій,   крім   випадків,   прямо передбачених законом.


1.1. Органи управління ЖБК

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. (ст. 15 ЗУ «Про кооперацію»)

До компетенції загальних зборів належить: 

  • утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; 
  • заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; 
  • визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу тощо.

Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років.

Голова правління здійснює повсякденне керівництво діяльністю кооперативу, забезпечує виконання рішень загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) і правління. 

У разі незадовільної роботи органів управління кооперативу (зокрема голови кооперативу) члени ЖБК на загальних зборах мають право порушити питання про їх переобрання.


2. Будинковий комітет

Будинковий комітет – це орган самоорганізації населення (ОСН), діяльність якого регламентується Законом України “Про органи самоорганізації населення”  та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

ОСН – це представницькій орган, що створюється частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста і якій може бути створений в межах будинку (кількох будинків) для вирішення завдань, передбачених вищезазначеними Законами та Положенням про будинковий комітет.

Будинкові комітети відносяться до системи місцевого самоврядування і вправі приймати участь у будь яких перетвореннях і утвореннях в житті громади міста.


3. Відомчий житловий фонд

Відомчий житловий фонд (відомчий будинок) - жилі будинки, що перебувають у віданні міністерств, державних комітетів і відомств.

Призначений для задоволення потреби в житлі працівників, що перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, а також громадян, що залишили роботу на підприємстві, в установі, організації в зв'язку з відходом на пенсію, родин померлих працівників і деяких інших осіб у випадках, спеціально передбачених законодавством. Є складовою державного житлового фонду країни.

Приватизація державного житлового фонду  - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і  приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" .

Передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду у тому числі гуртожитки.


4. Гуртожитки

 Гуртожиток - це жила будівля, де громадянам, у зв’язку з трудовими відносинами або навчанням у навчальному закладі освіти, за спеціальними ставками оплати згідно з ордером, виданим власником гуртожитку , надаються у тимчасове користування жила площа, меблі та інші предмети домашнього вжитку і культурно - побутового призначення.       

У разі відсутності у будинку статусу гуртожитку його використання як гуртожитку є порушенням  вимог чинного законодавства про порядок і вселення в жилі будинки.

Підготовка документів для приватизації жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до:

Сфера дії ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п’яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Крім того, громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону.


4.1. Приватизація приміщень у гуртожитках

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім’ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію (пункт 17 Положення).

(сіра лампочка) Громадянином до органу приватизації подаються:

  • оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
  • довідка про склад сім’ї та займані приміщення;
  • копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);
  • документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
  • копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  • заява — згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

За неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Передача гуртожитків у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» .


Див. також

Питання-відповіді за темою

Які документи необхідні для перепланування житла? 
Чи може особа (не власник об’єкта) подати документи щодо реєстрації права власності на нерухоме майно? 
Чи можливо подати документи в м.Києві на реєстрацію прав власності на нерухоме майно, яке знаходиться поза межами Києва? 
Як можна отримати інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно?


Статті за темою

 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) 
Приватизація державного житлового фонду 
Житлове забезпечення 
Школа обізнаного киянина ("ШОК") 
Перепланування житла


Контакти за темою

Районні державні адміністрації міста Києва (РДА) 
Центр комунального сервісу (ЦКС) 
Житлово-експлуатаційні дільниці (ЖЕД) та виробничо-обслуговуючі підприємства (ВОП) міста Києва 

  • Немає міток