Page tree
Skip to end of metadata
Go to start of metadata

 

Для більш швидкого пошуку натисніть ctr+F та у вікні пошуку введіть назву вулиці


Перейменовані вулиці по районам

Голосіївський район
Стара назваНова назва

вулиця Димитрова

Ділова

Ділова́ ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Анрі Барбюса до вулиць Короленківської та Казимира Малевича. До вулиці Ділової прилучаються вулиці Велика Васильківська та Антоновича.

 У 2014 році частині вулиці Димитрова (в Голосіївському районі) повернуто історичну назву, у 2015 році до рішення внесено зміни, перейменовано також і частину вулиці в Печерському районі.

вулиця на карті міста

Інформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Горького

Антоновича

23 вересня 2005 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради прийняла рішення про підтримання пропозиції про перейменування вулиці Горького на вулицю Антоновича — на честь українського історика, археолога, етнографа Володимира Антоновича, котрий мешкав на цій вулиці в будинку № 40. Однак рішення Київради про перейменування не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося. Хоча на початку непарної сторони вулиці на окремих будинках з'явилися покажчики з новою назвою (чим внесли додаткову плутанину, бо на парній стороні старі таблички), а Київрада у власних рішеннях вживає як стару назву вулиці, так і нову (або ж обидві одразу).

13 листопада 2014 року Київрада прийняла рішення про перейменування низки вулиць, зокрема і Горького на Антоновича. При цьому назва сусіднього провулка Горького лишилась незмінною.

Вулиця на карті міста

Інформаційне посилання на портал Wikipedia про вулицю

 

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ 


площа Дзержинського

Либідська

Площа виникла у середині XX століття. З середини 1950-х років мала назву площа Дзержинського, на честь радянського партійного та державного діяча Фелікса Дзержинського.
Після здобуття Україною незалежності на деяких мапах часто називалася як Либідська площа (від станції метро «Либідська»), хоча офіційного рішення щодо її перейменування на Либідську площу на той момент ще не приймалося.

У листопаді 2014 — січні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування площі Дзержинського на Либідську площу.
Сучасна назва — офіційно з вересня 2015 року

Площа на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia про площу

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

проспект 40-річчя Жовтня

Голосіївський

Голосі́ївський проспе́кт — проспект у Голосіївському районі міста Києва, місцевості ДеміївкаГолосіїв. Пролягає від залізничного шляхопроводу до проспекту Академіка Глушкова.

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування проспекту 40-річчя Жовтня на Голосіївський проспект

В деяких джерелах проспект назвали Голосіївським проспектом ще до офіційного рішення про перейменування з проспекту 40-річчя Жовтн.

Сучасна назва (офіційно) — з вересня 2015 року

Проспект на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Панаса Любченка

Загородня

Виникла у 1-й половині XIX століття, під такою ж назвою, як така, що пролягає за містом (рос. за го́родом) — це була остання вулиця з боку міста. Первісно пролягала між Великою Васильківською та Прозорівською (Анрі Барбюса) вулицями. Згодом до неї було приєднано Ли́бідський провулок, і вулиця отримала ту довжину, що вона її зберігала до 1977 року — від Бульйонської (Казимира Малевича) доПрозорівської (Анрі Барбюса) вулиці.

1977 року вулицю знову було поділено навпіл — та частина, що колись була Либідським провулком, отримала назву вулиця Панаса Любченка (нині - вулиця Загородня), решта вулиці продовжувала існувати під старою назвою. Наприкінці 1970-х років скорочена на квартал, на початку 1980-х років — остаточно ліквідована у зв'язку зі зміною забудови та частковим переплануванням.

Вулиця на карті міста

Інформаційне посилання на портал Wikipedia про вулицю

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Червонопрапорна

Пирогівський шлях

Ву́лиця Пирогі́вський шлях — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевості КитаївПирогів. Пролягає від початку забудови (поблизу цементного заводу) до автомагістралі Київ — Дніпро.

Вулиця виникла в 1-й половині XX століття, хоча безіменний шлях від Мишоловки до Пирогова по трасі майбутньої вулиці існував ще в 1-й половині XIX столітті. Спочатку складалася з вулиць Леніна іЧервоноармійської, які були об'єднані в 1955 році під назвою Червонопрапорн. У 1958 році змінено напрям її початкової частини: частину вулиці приєднано до Чапаєвського шосе, а також долучено проїзд (без офіційної назви) від Великої Китаївської вулиці (тепер проспект Науки) до цегельного заводу (в бік Телички.

Сучасна назва — з 2015 ро], від місцевості Пирогів.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ


вулиця Тельмана

Німецька

Німе́цька ву́лиця — вулиця в Голосіївському та Печерському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Предславинської до Ямської вулиці.

Прилучаються вулиці Велика ВасильківськаАнтоновича і Казимира Малевича.

Вулиця виникла в 30-ті роки XIX століття під назвою Німецька, від німецького кладовища на Печерську, в бік якого прямувала. У 70-ті роки XIX століття мала також назву Погребальна (як дорога до німецького іБайкового кладовищ). З 1944 року — вулиця Тельмана, на честь Ернста Тельмана, лідера німецьких комуністів у 1920–1940-х роках, одного з головних політичних опонентів Гітлера.

Сучасну історичну назву відновлено 2015 року.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ


вулиця Чапаївське шосе

провулок Віто-Литовський

Ві́то-Лито́вський прову́лок — провулок у Голосіївському районі міста Києва, місцевість Корчувате. Пролягає від Столичного шосе (двічі, утворюючи форму дужки).
Прилучаються вулиці ПлещеєваНовопирогівська і Охотський провулок.

Провулок виник у 1-й половині XX століття на ділянці теперішнього Столичного шосе між початком с. Корчуватого і Великою Китаївською вулицею (тепер проспект Науки). Був продовженням давньоїМишоловської вулиці (починалася на Теличці від Набережно-Печерської вулиці). З 1955 року — частина Червонопрапорної вулиці. У 1958 році вулиця була об'єднана з шосе до с. Чапаєвка (у 1-й половині XX століття фігурувало як Пирогівський шлях) і отримала назву Чапаєвське шосе, на честь радянського військового діяча, начдива Червоної Армії Василя Чапаєва. Після прокладання у 1975 році Столичного шосе Чапаєвське шосе було скорочено до теперішніх меж.

Сучасна назва, що походить від історичної назви місцевості Чапаєвка (колишнє село Віта Литовська) — з 2015 року.

Громадське обговорення щодо перейменування проводилося у серпні — жовтні 2015 року.

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ


провулок Радянський

Владислава Заремби

Прову́лок Владисла́ва Заре́мби — провулок у Голосіївському районі міста Києва, місцевість Добрий Шлях. Пролягає від вулиці Максима Рильського (двічі, утворюючи форму літери «Г»).

Прилучаються Стрілкова вулиця і Тульський провулок.

Провулок виник у 30-ті роки XX століття під назвою 4-та Нова вулиця. З 1944 року — в складі Радянської вулиці (тепер вулиця Максима Рильського). З 1955 року — виокремлений під назвою Радянський провулок.

Сучасна назва на честь українського композитора, піаніста і педагога Владислава Заремби — з 2015 року. Громадське обговорення щодо перейменування провулку проводилося в серпні — жовтні 2015 року.

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ


проспект Червонозоряний

Валерія Лобановського

Проспе́кт Вале́рія Лобано́вського — проспект у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва, місцевості ЧоколівкаОлександрівська слобідкаПронівщинаМонтажникСовкиШирмаДеміївка. Пролягає від Севастопольської до Московської площі.

Вале́рій Васи́льович Лобано́вський — видатний радянський та український футболіст і тренер. Багаторічний наставник «Динамо» (Київ), на чолі якого двічі вигравав Кубок володарів кубків. Тричі був наставником збірної СРСР, з якою став віце-чемпіоном Європи 1988. Тренер збірної України у 2000–2001 роках. Майстер спорту СРСР. Нагороджений радянськими орденами «Знак Пошани» і Трудового Червоного ПрапораЗаслужений тренер СРСР та України. Герой України.

Проспект на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ


вулиця Андрія Бубнова

Маричанська

Марича́нська ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до Козацької вулиці. Прилучаються вулиці Ломоносова і Васильківська.
Вулиця виникла в 50-х роках XX століття під назвою 767-ма Нова, з 1955 року — Підводників. З 1962 року — вулиця Андрія Бубнова[2], на честь радянського державного і партійного діяча Андрія Бубнова.

Сучасна назва, що походить від річки Маричанка, яка протікала територією Голосієва — з 2015 року.
Громадське обговорення щодо перейменування вулиці проводилося у серпні — жовтні 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ


вулиця Трутенка Онуфрія

Михайла Максимовича

Вулиця Михайла Максимовича — вулиця в Голосіївському та Солом'янському районах міста Києва, місцевості ГолосіївСовки. Пролягає від Амурської площі до вулиці Академіка Вільямса.
Прилучаються Амурська вулиця і Охтирський провулок.

Вулицю прокладено в середині XX століття, мала назву Жулянська. З 1977 року — Коротка. З 1990 року — вулиця Онуфрія Трутенка на честь київського робітника, члена Деміївського ревкому.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Онуфрія Трутенка на вулицю Михайла Максимовича, на честьМихайла Максимовича, українського науковця, першого ректора університету св. Володимира.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

провулок Червоноармійський

Руслана Лужевського

Прову́лок Русла́на Луже́вського — провулок в Голосіївському районі міста Києва, місцевості Нова ЗабудоваДеміївка. Пролягає від Великої Васильківської вулиці до Московської площі.

Прилучається вулиця Миколи Грінченка. Поблизу перетину із залізницею — перерва у проляганні провулку.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування Червоноармійського провулку на вулицю Руслана Лужевського, на честьРуслана ЛужевськогоГероя України, капітана групи «Альфа» Служби безпеки України, що загинув в ході Антитерористичної операції в Слов'янську у 2014 році.

19 лютого 2016 року київський міський голова перейменував провулок своїм розпорядження

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

провулок Червонопрапорний

Пересіченський

Пересіченський прову́лок — провулок у Голосіївському районі міста Києва, місцевість Китаїв. Пролягає від проспекту Науки до тупика.
Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою провулок Леніна. З 1955 року носив назву Червонопрапорний провулок.

Сучасна назва Пересіченський провулок, від назви місцевості — з лютого 2016 року.
Спершу провулок пролягав до вулиці Пирогівський шлях, скорочений у зв'язку із промисловою забудовою.

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Профінтерну

Забайківська

У лютому 2015 року комісія з питань найменувань при Київському міському голові не підтримала повернення вулиці історичної назви Романівська, а у січні 2016 року рекомендувала надати вулиці назву Забайківська[3], що походить від назви історичної місцевості Забайків'я.

У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Профінтерну на Забайківську вулицю.

вулиця на карті містаВулиця на карті міста

 

ТРИВАЄ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

 

провулок Профінтерну

Рататюків

Прову́лок Рататюкі́в — провулок у Голосіївському районі міста Києва, місцевість Забайків'я. Пролягає від вулиці Профінтерну до кінця забудови.

Провулок виник наприкінці XIX — на початку XX століття під сучасною назвою, за прізвищем домовласників. Близько 1913 року провулок отримав назву Романівський. З 1944 року мав назву Перекопський, з1955 року — провулок Профінтерну, на честь Червоного Інтернаціоналу профспілок (діяв у 19211937 роках).

Сучасну історичну назву відновлено 2015 року

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

Московська площа

Деміївська площа

Площа в Голосіївському районі міста Києва. Площа виникла в XIX столітті, мала офіційну назву Базарна і народну назву Деміївська. Сучасна назва Московська— з 1969 року.

6 жовтня 2016 на пленарному засіданні Київської міської ради депутати прийняли рішення перейменувати Московську площу на Деміївську.

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

Дарницький район 

Стара назваНова назва

вулиця Крупської

Павла Чубинського

Ву́лиця Павла́ Чуби́нського — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, місцевість Нова Дарниця. Пролягає від Сімферопольської вулиці до Ялтинської вулиці.
Прилучаються Привокзальна площа та вулиця Юрія Пасхаліна.

Вулиця виникла у 1-й третині XX століття. З 1-ї половини 1930-х років мала назву вулиця Крупської, на честь Надії Крупської, дружини Володимира Леніна. У 19411943 роках — вулиця Євге́на Плу́жника.

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Крупської на вулицю Павла Чубинського.
Сучасна назва вулиці на честь українського поета і громадського діяча, автора слів Гімну України Павла Чубинського — з вересня 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Горького

Кирила Осьмака

Ву́лиця Кири́ла Осьмака́ — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Євгенія Харченка до Березневої вулиці. Прилучаються вулиці КоцюбинськогоКарла Маркса та Заплавна.

Виникла 1-й третині XX століття під назвою вулиця Горького, на честь російського письменника Максима Горького.

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування Горького у с. Бортничі на вулицю Кирила Осьмака.
Сучасна назва вулиці на честь українського політичного та громадського діяча Кирила Осьмака — з вересня 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Калініна

Вуликова

Ву́ликова ву́лиця — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Коцюбинського до Заплавної вулиці.
Прилучаються вулиця Карла Маркса та провулок Енгельса.

Вулиця виникла в середині XX століття, мала назву вулиця Калініна, на честь радянського партійного і державного діяча Михайла Калініна.
Сучасна назва — з 2015 року.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Комінтерну

Хвойна

Хво́йна ву́лиця — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від Переяславської вулиці до вулиці Івана Богуна. Прилучається Солодкий провулок.

Виникла у середині XX століття, мала назву вулиця Комінтерну, на честь Комуністичного інтернаціоналу. Таку ж назву у 1919–2008 роках у Києві мала нинішня вулиця Симона Петлюри.

Сучасна назва — з 2015 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Комсомольська

Нектарна

Некта́рна ву́лиця — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Євгенія Харченка до Заплавної вулиці.

Прилучаються вулиця Карла Маркса та Прополісний провулок.

Вулиця виникла у першій половині XX століття, мала назву Комсомольска, на честь Комуністичного союзу молоді.

Сучасна назва — з 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Котовського

Пасічна

Па́січна вулиця — вулиця у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Коцюбинського до Лугової вулиці.

Прилучаються вулиця Карла Марксапровулок Енгельса та Гречаний провулок.

Виникла у 1-й третині XX століття (не пізніше кінця 1930-х років), мала назву вулиця Котовського, на честь радянського військового діяча часів громадянської війни Григорія Котовського.

Сучасна назва — з 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Свердлова

Медоносна

Медоно́сна ву́лиця — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Євгенія Харченка до Заплавної вулиці.

Прилучаються вулиця Карла Маркса та Акацієвий провулок.

Виникла в середині XX століття, мала назву вулиця Свердлова, на честь радянського партійного і державного діяча Якова Свердлова.

Сучасна назва — з 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Червоноармійська

Заплавна

Запла́вна ву́лиця — вулиця у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від Лугової до Автотранспортної вулиці.

Прилучаються вулиці ЕнгельсаВуликоваКирила ОсьмакаМедоноснаТрипільськаЛютневаНектарнаДружби.

Вулиця виникла у 1-й третині XX століття під назвою Червоноармійська. Сучасна назва — з 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Будьоного 2

Хлібний

Прову́лок Хлібний — провулок у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Івана Богуна до Борової вулиці.

Виник у першій половині XX століття, мав назву 2-й провулок Будьонного, на честь радянського військового і державного діяча Маршала Радянського Союзу Семена Будьонного.

Сучасна назва — з 2015 року

 

Провулок на карті містаПосилання на карту

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Жданова

Вересковий

Ве́ресковий прову́лок — провулок у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Варвари Маслюченко до Борової вулиці.

Виник на початку 2000-х років, мав назву провулок Жданова, на честь радянського державного діяча Андрія Жданова. Сучасна назва — з 2015 року

 

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Комінтерну 1

Солодкий

Соло́дкий прову́лок — провулок у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від Переяславської до Хвойної вулиці.

Виник у середині XX століття під назвою 1-й провулок Комінтерну, на честь Комуністичного інтернаціоналу. Сучасна назва — з 2015 року

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Комінтерну 2

Бджолиний

Бджоли́ний прову́лок — провулок у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Простягається від Переяславської вулиці до кінця забудови.

Виник у середині XX століття під назвою 2-й провулок Комінтерну, на честь Комуністичного інтернаціоналу. Сучасна назва — з 2015 року

 

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Комінтерну 3

Лозовий

Лозови́й провулок — провулок у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Простягається від Переяславської вулиці до кінця забудови.

Виник у середині XX століття під назвою 3-й провулок Комінтерну, на честь Комуністичного інтернаціоналу. Сучасна назва — з 2015 року

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Комсомольський

Прополісний

Пропо́лісний провулок — провулок у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від Лютневої вулиці до вулиці Дружби.

Прилучається Нектарна вулиця

Виник у середині XX століття під назвою Комсомольський провулок, на честь Комуністичного союзу молоді.

Сучасна назва — з 2015 року

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Котовського

Гречаний

Гречаний провулок — провулок у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Пасічної до вулиці Челюскінців.

Виник у середині XX століття під назвою провулок Котовського, на честь радянського військового діяча часів громадянської війни Григорія Котовського.

Сучасна назва — з 2015 року

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Свердлова

Акацієвий

Ака́цієвий прову́лок — провулок у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Простягається від Медоносної вулиці до Трипільської.

Виник у середині XX століття, мав назву провулок Свердлова, на честь радянського державного діяча Якова Свердлова. Сучасна назва — з 2015 року

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Червоноармійський 1

Запашний

 

 

 

 

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Червоноармійський 2

Щасливий

 

 

 

 

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Червоноармійський 3

Радісний

 

 

 

 

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Комуністична

Трипільська

Трипільська ву́лиця — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Євгенія Харченка до Заплавної вулиці.

Прилучаються вулиця Карла Маркса та Акацієвий провулок.

Вулиця сформувалася в 1-й третині XX століття. До 2016 року мала назву вулиця Комуністична.

У березні — травні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування Комуністичної вулиці на вулицю Дмитра Воєводіна, на честь Д. В. Воєводіна (1923—2015), мешканця с. Бортничі, депутата Бортницької сільради. Враховуючи результати громадського обговорення та звернення мешканців вулиці комісія з питань найменувань при Київському міському голові рекомендувала перейменувати вулицю на Трипільку, на честь села Трипілля на Київщині.

Сучасна назва вулиця Трипільська — з лютого 2016 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Будьоного Маршала

Івана Богуна

Ву́лиця Івана Богуна — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Євгенія Харченка до Борової вулиці.

Прилягають вулиці Борова і Хвойнапровулок Василя Кука і Хлібний провулок.

а радянських часів вулиця була названа на честь маршала Радянського Союзу Семена Будьонного.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Маршала Будьонного на вулицю Івана Богуна[1], на честь Івана Богуна, українського військового і державного діяча, козацького полководця, одного зі сподвижників Богдана Хмельницького.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

провулок Будьоного 1

Василя Кука

Прову́лок Василя Кука — провулок у Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Івана Богуна до Борової вулиці.

Провулок за радянських часів мав назву 1-й провулок Будьонного.

Сучасна назва провулок Василя Кука — з лютого 2016 року, на честь Василя Кука, генерала-хорунжого, головнокомандувача Української повстанської армії з 1950 року

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Воровського

Млинна

Вулиця Млинна — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Гоголя та вулиці Франка до вулиці Льва Толстого.

 Сформована у ХІХ столітті, у 194050-х роках отримала назву вулиця Воровського, на честь російського революціонера Вацлава Воровського.

 Сучасна назва — з 2016 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Жданова

Варвари Маслюченко

Ву́лиця Варвари Маслюченко — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиці Івана Дяченка до Лісної вулиці.

Прилягають Демидівська вулицяВересковий провулок і вулиця Чехова.

Вулиця виникла в середині XX століття і була названа на честь радянського партійного і державного діяча Андрія Жданова.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь Варвари Маслюченко, української актриси, дружини письменника Остапа Вишні (Губенка)

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Ілліча

Юрія Пасхаліна

Ву́лиця Юрія Пасхаліна — вулиця у Дарницькому районі міста Києва, місцевість Нова Дарниця. Пролягає від Привокзальної площі та Привокзальної вулиці до Російської вулиці.

Прилучаються вулиці Павла ЧубинськогоСормовськаКостянтина Заслонова і Новодарницька.

Вулиця відома з початку XX століття під назвою Центральна. У середині 1920–х — на початку 1930-х років набула назву вулиця Ілліча[1], на честь російського політичного діяча Володимира Ілліча Леніна. У 1941—1943 роках — ву́лиця Григорія Сковороди. По війні знов носила назву вулиця Ілліча.

У червні — серпні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Ілліча на вулицю В'ячеслава Веремія[2], на честь журналіста, Героя України,Героя Небесної сотні В'ячеслава Веремія. Враховуючи негативні результати обговорення, комісією з питань найменувань при Київському міському голові було рекомендовано запропонувати інший варіант перейменування.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація проводить громадське обговорення щодо перейменування вулиці Ілліча на вулицю Юрія Пасхаліна[3], на честь Героя України, Героя Небесної сотні Юрія Пасхаліна.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці

 

Посилання на картуІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Леніна

Євгена Харченка

Вулиця Євгенія Харченка — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від вулиць Світлої і Лісної до Переяславської вулиці. Є центральною у мікрорайоні Бортничі.

Прилягають вулиці ГеофізиківІвана ДяченкаВуликоваКирила ОсьмакаНижній ВалМедоноснаТрипільськаЛютневаНектарнаДружбиАвтотранспортнаІвана Богуна2-й провулок Чехова.

Вулиця виникла у 1-й половині XX століття, мала назву вулиця Леніна на честь російського політичного діяча Володимира Ульянова-Леніна.

У грудні 2014 — лютому 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Леніна на Млинівську вулицю.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Леніна: частину від Світлої вулиці до повороту пропонувалося назвати вулицею Назарія Яремчука[2], на честь Назарія Яремчука, українського співака (тенора), а частину від повороту до Переяславської вулиці — вулицею Євгена Харченка[3], на честь Євгена Харченка, українського військовика, жителя Бортничів, який загинув у Іловайському котлі.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь Євгенія Харченка.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Миколи Островського

Родини Рудинських

Вулиця виникла у 1-й половині XX століття під назвою вулиця Миколи Островського.

Сучасна назва вулиця Родини Рудинських — з лютого 2016 року, на честь Михайла Рудинського, археолога, який виявив і вивчав «Кам'яну Могилу», та Євгенії Рудинської, керівника «Музею діячів», дослідниці спадщини Миколи Лисенка та Івана Нечуя-Левицького

 

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Руднєва Миколи

Юрія Шевельова

Ву́лиця Юрія Шевельова — вулиця у Дарницькому районі міста Києва, місцевість Нова Дарниця. Пролягає від Гостинної до Вересневої вулиці.

Прилучаються вулиці ЯлтинськаСевастопольська і Санаторна (між двома останніми наявна перерва у проляганні вулиці Юрія Шевельова).

Вулиця виникла у 1-й чверті XX століття під назвою Миха́йлівська. Простягалася між теперішніми Севастопольською та Вересневою вулицями. У 1941–1943 роках — Лісова.

У середині XX століття прокладено продовження вулиці Юрія Шевельова — 205-ту Нову вулицю. Обидві вулиці об'єднано в 1955 роц під назвою вулиця Руднєва. У довідниках «Вулиці Києва» 1975 і 1995 років було помилково вказано, що вулицю названо на честь Семена Руднєва, Героя Радянського Союзу, одного з організаторів партизанського руху на Україні під час Великої Вітчизняної війни, комісара партизанського з'єднання під командуванням Сидора Ковпака.

З 1974 року вулиця носила уточнену назву вулиця Миколи Руднєв.

У середині 1980-х років вулицю значно скорочено (у 195080-ті роки вона починалася від Дніпродзержинської вулиці) і чималою мірою перебудовано.

Сучасна назва — з 2016 року, на честь Юрія Шевельова, українського славіста-мовознавця, історика української літератури, літературного і театрального критика.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

провулок Руднєва Миколи

Ігоря Качуровського

Прову́лок І́горя Качуро́вського — провулок у Дарницькому районі міста Києва, місцевість Нова Дарниця. Пролягає від Бориспільської до Тростянецької вулиці.

Прилучаються Російська і Волго-Донська вулиці.

Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою 643-тя Нова вулиця, з 1953 року — провулок Руднєва. У довідниках «Вулиці Києва» 1975 і 1995 років було помилково вказано, що вулицю названо на честь Семена Руднєва. Уточнена назва, на честь Миколи Руднєва — з 1974 року.

Сучасна назва провулок Ігоря Качуровського — з лютого 2016 року, на честь українського письменника, прозаїка, літературознавця Ігоря Качуровського

 

провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Терешкової Валентини

Святищенська

Ву́лиця Святищенська — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від Борової вулиці до кінця забудови.

Прилучаються вулиця Чехова і Боровий провулок.

До 2016 року вулиця носила назву вулиця Валентини Терешкової.

Сучасна назва вулиця Святищенська — з лютого 2016 року, на честь історичної назви місцевості

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Фрунзе

Петра Прокоповича

Ву́лиця Петра Прокоповича — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, селище Бортничі. Пролягає від Лісної вулиці до кінця забудови.

Прилучається Озерна вулиця.

Вулиця почала формуватися наприкінці 1930-х — на початку 1940-х років. Остаточно сформована та забудована у 1950-х роках під назвою вулиця Фрунзе.

Сучасна назва вулиця Петра Прокоповича — з лютого 2016 року, на честь Петра Прокоповича, українського бджоляра та винахідника

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Чапаєва

Леоніли Заглади

Ву́лиця Леоніли Заглади — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, місцевість Бортничі. Пролягає від Демидівської до Лісної вулиці.

 Вулиця виникла у середині XX століття під назвою вулиця Чапаєва, на честь радянського воєначальника, комдива Василя Чапаєва.

 Сучасна назва вулиця Леоніли Заглади — з лютого 2016 року, на честь Леоніли Заглади, етнолога, української дослідниці народної культури

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

Деснянський район

Стара назваНова назва

вулиця Леніна

Радосинська

Ву́лиця Радосинська — вулиця в Деснянському районі міста Києва, селище Троєщина. Пролягає від вулиці Карла Маркса до Милославської вулиці. Далі ця вулиця переходить у трасу на місто Остер черезПогребиЗазим'яРожни тощо.

Прилучаються вулиці Гійома де БопланаМируДеснянськаМічурінаСім'ї ХаненківЛермонтоваНекрасоваШевченкаПушкінаКутузоваСадоваТолстогоСуворова та Горького.

Вулиця Радосинська — центральна вулиця селища Троєщина. Забудована приватними малоповерховими будинками садибного типу. Виникла в кінці ХІХ століття, з 1965 по 2016 роки мала назву вулиця Леніна, на честь російського політичного діяча В. І. Леніна.

У грудні 2014 — лютому 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Леніна на Копильщанську вулиц, від назви кутка села Троєщина — Копильщани.

9 червня 2015 року комісія з питань найменувань при Київському міському голові ухвалила пропозицію перейменувати вулицю на Радосинську.

3 вересня 2015 року на пленарному засіданні Київради депутати відклали перейменування вулиці на Копильщанську.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Боженка

Гійома де Боплана

 

Ву́лиця Гійома де Боплана — вулиця у Деснянському районі міста Києва, селище Троєщина. Пролягає від вулиці Радосинської до вулиці Митрополита Володимира Сабодана.

 Вулиця виникла і була забудована найімовірніше у 1-й третині XX століття (крім початкової частини, що виникла вже у 1950–60-ті роки). 1965 року вулицю було названо на честь Василя Боженка, радянського військового діяча, учасника російсько-української війни 1917–1921 років.

 У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Боженка на вулицю Гійома Боплана[2], на честь Гійома де Боплана, французького інженера та військового картографа, автора Загальної карти України.

 У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Дзержинського

Стефана Таранушенка

Ву́лиця Стефана Таранушенка — вулиця в Деснянському районі міста Києва, селище Троєщина. Пролягає від вулиці Сім'ї Ханенків до вулиці Миру.

 Вулиця виникла у 1-й половині XX століття і була названа на честь засновника ЧК Фелікса Дзержинського.

 У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці Дзержинського в Деснянському районі на вулицю Стефана Таранушенка[1][2], на честь Стефана Таранушенка, українського мистецтвознавця та музейника, знавця української архітектури.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Кірова

Митрополита Володимира Сабодана

Ву́лиця Митрополита Володимира Сабодана — вулиця в Деснянському районі міста Києва, селище Троєщина. Пролягає від вулиці Оноре де Бальзака до вулиці Толстого.

Прилучаються вулиці ДовженкаНатана РибакаГійома де БопланаМируМатросоваСім'ї ХаненківШевченкаПушкіна і Садова.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь Володимира (Сабодана), предстоятеля Української православної церкви (Московського патріархату)

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Лазо Сергія

Чурилівська

Вулиця виникла у 1-й половині XX століття, названа на честь більшовицького державного і військового діяча часів громадянської війни Сергія Лазо.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Сергія Лазо на Чурилівську вулицю, на честь історичної назви місцевості.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Фрунзе

Сім’ї Ханенків

Виникла у 1-й половині XX століття. З 1965 року мала назву вулиця Фрунзе.

Сучасна назва вулиця Сім'ї Ханенків — з лютого 2016 року, на честь Ханенків, козацько-старшинського роду діячів Гетьманщини, згодом культурних діячів XIX—XX століть

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Червоногвардійська

Гната Хоткевича

Вулиця виникла у 1950-ті роки під назвою 647-ма Нова. У 1953 році отримала назву Червоногвардійська на честь Червоної гвардії.

Сучасна назва з 2016 року на честь українського письменника, історика, бандуриста, композитора та мистецтвознавця Г. М. Хоткевича. Перейменована в рамках «декомунізації».

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

провулок Червоногвардійський

Гната Хоткевича

Провулок виник у 1950-х роках під назвою Нова вулиця. У 1955 році отримав назву Червоногвардійський провулок на честь Червоної гвардії. У 1962 році частину провулку приєднано до Віскозної вулиці, після чого він набув теперішніх меж.

У 1978 році провулок був офіційно ліквідований, однак фактично продовжив існувати.

Сучасна назва з 2016 року на честь українського письменника, історика, бандуриста, композитора та мистецтвознавця Г. М. Хоткевича

провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Шелеста Петра

Миколи Плахотнюка

У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Петра Шелеста на вулицю Миколи Плахотнюка, на честь Миколи Плахотнюка, українського лікаря, громадського діяча, політичного в'язня радянських часів.

 

Інформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ТРИВАЄ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

 

вулиця Щорса

Вадима Модзалевського

Виникла у 1-й половині XX століття, мала назву вулиця Щорса, на честь большевицького військового діяча Миколи Щорса.

Сучасна назва вулиця Вадима Модзалевського — з лютого 2016 року, на честь Вадима Модзалевського, українського історика, археографа, архівіста та генеалога.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

Дніпровський район

Стара назваНова назва

вулиця Академіка Шліхтера

Вифлеємська

Вулиця виникла наприкінці 50-х років XX століття, носила назви Нова та Гравійна. З 1961 року[2] мала назву вулиця Академіка Шліхтера, на честь революціонера та академіка Олександра Шліхтера.

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Академіка Шліхтера на Вифлеємську вулицю[3][4].

Сучасна назва на честь міста Вифлеєма — з вересня 2015 року.

 

Інформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Чудновського

Чупринки Григорія

Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття під назвою Нова. З 1957 року — Річицька. З 1961 року — Чудновського.

Сучасна назва вулиця Григорія Чупринки — з лютого 2016 року, на честь Григорія Чупринки, українського поета, політика, вояка Армії УНР

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Марини Раскової

Євгена Сверстюка

Вулиця виникла у 1-й чверті XX століття, була частиною вулиці 3-го Інтернаціоналу (разом з проспектом Миру, вулицями Празькою і Бориспільською). У 1955 році була перейменована на вулицю Марини Раскової, на честь радянської льотчиці-штурманаГероя Радянського Союзу Марини Раскової.

Сучасна назва на честь українського письменника і дисидента Євгена Сверстюка — з 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

площа Ленінградська

Дарницька

Площа утворилася у середині XX століття поблизу контрольного пункту (КП), який існував при в'їзді в місто. Мала назву площа КП. З 1958 року носила назву Ленінградська площа на честь міста Ленінград. Сучасна назва на честь місцевості Дарниця — з 2015 року.

Громадське обговорення щодо перейменування назви площі проводилось у серпні — жовтні 2015 року.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

провулок Бакинських Комісарів

Василя Сухенка

Провулок виник у 50-х роках XX століття під назвою 312-та Нова вулиця. Сучасну назву провулок отримав у 1953 році, на честь бакинських комісарів — комуністичних революційних діячів у Баку. До 2001 року сусідня Азербайджанська вулиця мала назву вулиця Бакинських комісарів.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування провулку Бакинських комісарів на провулок Мусліма Магомаєва, на честьМусліма Магомаєва, радянського азербайджанського і російського оперного та естрадного співака. Враховуючи негативні результати обговорення, комісія з питань найменувань при Київському міському голові розглянула інші варіанти перейменування та надала свої рекомендації[.

У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування провулку Бакинських Комісарів на провулок Василя Сухенка на честь Василя Сухенка, льотчика Повітряного флоту УНР.

 

провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ТРИВАЄ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

 

бульвар Давидова Олексія

Ігоря Шамо

Бульвар виник у 60-х роках XX століття під назвою 2-га Нова вулиця. З 1964 року по 2016 мав назву бульвар Олексія Давидова, на честь голови Київського міськвиконкому Олексія Давидова[1].

У 2011 році комісія з найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради підтримала пропозицію перейменування бульвару у бульвар Некрасова[2].

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування бульвару Олексія Давидова на бульвар Віктора Некрасова[3], на честь Віктора Некрасова, киянина, радянського письменника і дисидента. Однак ця пропозиція не була підтримана.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування бульвару Олексія Давидова на бульвар Ігоря Шамо[4], на честь Ігоря Шамо, українського композитора, співавтора пісні «Києве мій».

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування бульвару

 

бульвар на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Дубового Івана

Георгія Тороповського

Вулиця виникла у середині XX століття під назвою 649-та Нова, з 1953 року — Сталінобадська[1]. З 1961 року — Івана Дубового, на честь радянського військового діяча Івана Дубового[2].

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь Георгія Тороповського (1996—2014), добровольця 40-го БТрО «Кривбас», який загинув внаслідок нападу у поїзді Київ—Дніпропетровськ, уродженця Борисполя, який проживав у Києві

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Дундича Олеко

Василя Вишиваного

Вулиця виникла на початку 1950-х років під назвою 617-та Нова. З 1953 року носила назву вулиця Дундіча, на честь радянського військового діяча Олека Дундича[1].

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці[2][3] на честь Вільгельма Габсбурга (Василя Вишиваного), українського військового діяча, політика, дипломата, полковника Легіону Українських Січових Стрільців.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Лазо Сергія

Інженера Бородіна

Вулиця виникла у 1950-х роках під назвою 813-та Нова́. З 1955 року носила назву вулиця Сергія Лазо, на честь радянського державного і військового діяча часів громадянської війни Сергія Лазо[1].

Сучасна назва вулиця Інженера Бородіна — з лютого 2016 року, на честь Олександра Бородіна, російського інженера і вченого в галузі залізничного транспорту, керівника Київсько-Брестської залізниці, начальника Південно-Західних залізниць

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Лебедєва Миколи

Іси Мунаєва

Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття під назвою Нова. У 1955 році[1] набула назву Карело-Фінська, у 1961 році деякий час називалася Карельська[2], з того ж року — сучасна назва на честь революціонера Миколи Лебедєва[2][3].

У 1957–1961 роках у Києві існувала вулиця Миколи Лебедєва у Подільському районі у місцевості Біличе поле.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Миколи Лебедєва на вулицю Леоніда Телятникова [4], на честьЛеоніда Телятникова, Героя Радянського Союзу, учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки вказана пропозиція під час громадського обговорення не знайшла підтримки, в лютому 2016 року комісія з питань найменувань при Київському міському голові запропонувала інші варіант.

У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Миколи Лебедєва на вулицю Іси Мунаєва [6], на честь Іси Мунаєва, командира чеченського добровольчого батальйону.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ТРИВАЄ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

 

вулиця Луначарського

Митрополита Андрея Шептицького

Виникла в 30-х роках XX століття у Микільській слобідці, мала назву провулок Луначарського на честь радянського політичного діяча, письменника та філософа Анатолія Луначарського. У 1970-х роках вулицю було переплановано, стару забудову знесено. З 1977 року мала назву вулиця Луначарського.

Сучасна назва вулиця Митрополита Андрея Шептицького — з лютого 2016 року, на честь Митрополита Андрея (Шептицького), українського релігійного, культурно-освітнього і громадського діяча XX століття, єпископа Української греко-католицької церкви

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

площа Луначарського Анатолія

Пантелеймона Куліша

Площа виникла у 1980-х роках із назвою площа Луначарського.

Сучасна назва — з лютого 2016 року, на честь Пантелеймона Куліша, українського фольклориста, письменника, етнографа, мовознавця

 

Посилання на картуІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

провулок Луначарського

Слобідський

Провулок сформувався в середині XX століття, мав назву провулок Луначарського1977 року був офіційно ліквідований у зв'язку з переплануванням місцевості, однак фактично продовжив існувати.

Сучасна назва Слобідський провулок — з лютого 2016 року, на честь історичної назви місцевості Микільська слобідка

 

Посилання на картуІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Мильчакова Олександра

Всеволода Нестайка

Вулиця виникла в 70-х роках XX століття. З 1977 року носила назву вулиця Олександра Мільчакова
Сучасна назва — з лютого 2016 року, на честь 
Всеволода Нестайка, письменника, класика сучасної української дитячої літератури

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Сагайдака Степана

Євгена Маланюка

Вулиця відома з 1-ї третини XX століття, мала назву вулиця Сагайдачного (з 1989 року ім'я гетьмана Петра Сагайдачного маєвулиця на Подолі). З 1938 року — вулиця Чаадаєва(на честь російського письменника Петра Чаадаєва, при цьомуневеликий відрізок вулиці і досі носить це ім'я). З 1961 року мала назву вулиця Степана Сагайдака, на честь учасникаЖовтневого і Січневого заколотів Степана СагайдакаСучасна назва вулиця Євгена Маланюка — з лютого 2016 року, на честь Євгена Маланюка — письменника, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

вулиця Серафимовича

Івана Миколайчука

Вулиця виникла в 60-ті роки XX століття, з 1967 року мала назву вулиця Серафимовича, на честь Олександра СерафимовичаСучасна назва вулиця Івана Миколайчука — з лютого 2016 року, на честь українського актора, кінорежисера, сценаристаІвана Миколайчука

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

Проспект Возз'єднання

проспект Соборності

Проспект у Дніпровському районі міста Києва, житлові масиви Березняки.

Назва проспект Возз'єднання на честь подій Переяславської ради, які в радянській історіографії назвали «возз'єднанням України з Росією» (на будинку № 1 розміщена анотаційна дошка) — з 1959 року.

6 жовтня 2016 на пленарному засіданні Київської міської ради депутати прийняли рішення перейменувати проспект Возз'єднання на проспект Соборності

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

Оболонський район

Стара назваНова назва

площа Фрунзе

Петропавлівська

Площа відома з 2-ї половини XIX століття під назвою Петропавлівська, від церкви святих Петра і Павла (була розташована неподалік, на Сирецькій вулиці, 20, збудована у 1759 році (дерев'яна), замість неї на початку ХХ століття (1903–1905 роки) було споруджено кам'яну церкву. Була закрита 1930 року, перетворена на промислову споруду, зруйнована у липні 1987 року).З 1961 року носила назву на честь М. В. Фрунзе — площа ФрунзеНині неподалік від того місця, де знаходилася стара Петропавлівська церква, споруджено новий храм.

 

Посилання на картуІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

вулиця Майорова Михайла

Петра Калнишевського

Вулиця запроектована у 60-ті роки XX століття під назвою Нова № 3. З 1970 року мала назву вулиця Михайла Майорова.

Сучасна назва — з лютого 2016 року, на честь Петра Калнишевського, кошового отамана Запорізької Січі.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

проспект Героїв Сталінграда

Славутицький

Проспект запроектований наприкінці 60-х років XX століття під назвою Набережна (№ 2), з 1970 року — Набережна Славутича[1], оскільки у початковій частині проходить поблизу берегу Дніпра. Сучасна назва на честь Сталінградської битви — з 1982 року[2].

У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування проспекту Героїв Сталінграда на Славутицький проспект

 

Проспект на карті міста

 

ТРИВАЄ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

вулиця Павла Дибенка

Сім’ї Шовкоплясів

Виникла у 60-ті роки XX століття як вулиця без назви «Б». Сучасна назва на честь радянського державного і партійного діяча Павла Дибенка — з 1970 року.

У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Павла Дибенка на вулицю Сім'ї Шовкоплясів, на честь родини українських науковців, істориків, археологів, музеєзнавців Ганни та Івана Шовкоплясів.

 

 

ТРИВАЄ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

вулиця Павлика Морозова

Академіка Оппокова

Вулиця виникла в середині XX століття під назвою Проїзд «А». Сучасна назва на честь піонера Павла Морозова — з 1958 року.

У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Павлика Морозова на вулицю Академіка Оппокова[2], на українського вченого-гідролога Євгена Оппокова.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ТРИВАЄ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

вулиця Полупанова

Пріорська

Вулиця виникла у XIX столітті під назвою Новозапа́динська (як продовження Запа́динської вулиці, що існує і тепер), з 1955 року — Радомишльський провулок. З 1963 року — вулиця Полупанова19571962 роках назву Полупанова мала сучасна вулиця Ярославів Вал).

Сучасна назва вулиці — з лютого 2016 року.

Сучасна забудова — із середини XX століття.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

площа Дружби народів СРСР

Оболонська

Оболонська вулиця є однією з найдавніших вулиць Подолу. Її назва походить від давньої назви місцевості на північ від Подолу — Оболонь, до якої прямувала ця вулиця. У свою чергу, старослов'янські слова «оболонь», «болонь», «болоньє» означали низьке узбережжя ріки, прирічні луки, які заливаються весняним паводком. Після пожежі на Подолі у 1811 році Оболонську вулицю було випрямлено та впорядковано за проектом петербурзького архітектора Вільяма Гесте.

У радянський час більшість старовинних будинків на вулиці було знесено та натомість збудовані житлові багатоквартирні будинки.

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Гавро Лайоша

Йорданська

Вулиця запроектована у 1960-ті роки під назвою Східна (№ 5). З 1970 по 2016 роки носила назву вулиця Лайоша Гавро на честь угорського політичного діяча-інтернаціоналіста Лайоша Гавро. Забудову вулиці розпочато у 1973 році.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Лайоша Гавро на вулицю Володимира Поляченка, на честьВолодимира Поляченка, українського політика, інженера, почесного Президента холдингової компанії «Київміськбуд». Враховуючи результати громадського обговорення, пропозиції мешканців вулиці комісія з питань найменувань ухвалила рекомендувати надати вулиці назву Йорданська, від Йорданського озера, поряд з яким вулиця прокладена.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Гамарника

Квітки Цісик

Вулиця виникла у XIX столітті, мала назву Пушкінська, з 1955 року — Сталінградська[1]. З 1961 по 2016 роки мала назву вулиця Гамарника[2].

У лютому 2016 року київський міський голова своїм розпорядженням перейменував вулицю Гамарника на вулицю Квітки Цісик, на честь Квітки Цісик, американської співачки українського походження

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Дегтяренка Петра

Сім’ї Кульженків

Виникла у 1-й половині XX століття під назвою вулиця Малоконоплянська (як паралельна Коноплянській вулиці). З 1970 по 2016 роки носила назву вулиця Петра Дегтяренка (вулиця Петра Дехтяренка по версії офіційного довідника "Вулиці міста Києва" 2015 року), на честь радянського державного і партійного діяча Петра Дегтяренка.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці Петра Дегтяренка на вулицю Сім'ї Кульженків, на честь сім'ї Кульженків: друкаря і видавця Стефана Васильовича, його синів: видавця і педагога Василя, завідувача батьковим магазином Сергія, лікаря Олексія та присяжного повіреного Михайла, а також невістки, співачки і педагога Єлизавети Мусатової-Кульженко

Інформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Мате Залки

Олександра Архипенка

Запроектована у 1960-ті роки під назвою Стадіонна (№ 6). З 1970 року мала назву вулиця Мате Залки на честь угорського письменника Мате Залки. Забудову вулиці розпочато у 1972 році.

Сучасна назва — з лютого 2016 року, на честь Олександра Архипенка, українського й американського скульптора і художника, одного з основоположників кубізму в скульптурі, уродженця Києва

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Червонофлотська

Федора Максименка

Виникла наприкінці XIX — на початку XX століття, мала назву (5-а) Гоголівська. З 1955 року мала назву Червонофлотська.

Сучасна назва — з лютого 2016 року, на честь Федора Максименка, бібліографа-енциклопедиста, книгознавця

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

проспект Московський

Степана Бандери

Виник у 1-й половині XX століття як сполучення двох вулиць, які в 1961 році було об'єднано під назвою Червонокозацька вулиця. У 1975 році, після перепланування, значного продовження і розширення Червонокозацької вулиці, отримала назву проспект Червоних Козаків. З 2003 року проспект було названо на честь міста Москва - Московський.

Сучасна назва - з 7 липня 2016 року, на честь українського політичного діяча, лідера українського націоналістичного руху початку ХХ століття Степана Бандери.

Інформаційне посилання на портал Wikipedia вулиця на карті міста

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Подільський район
 
Стара назваНова назва

вулиця Фрунзе

Кирилівська

У 1869 році отримала назву Кири́лівська, від Кирилівського монастиря, до якого вона прямує (заснований у XII столітті, його головна церква нині розташована по вулиці Олени Теліги №12). Простягалася до колишньої Кирилівської площі.
Наприкінці 1932 — на початку 1933 року була перейменована на вулицю Фрунзе, на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе, одного з основних воєначальників у Червоній армії під час Громадянської війни

Історичну назву вулиці (Кирилівська) було відновлено 2015 року.

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Печерський район
 
Стара назваНова назва

вулиця Анищенка

Левандовська

З 1869 року мала назву Левандовська, за прізвищем київського письменника і проповідника, вихованця Київської академії, протоієрея Софійського собору (з 1786 року, у соборі й похований) Іоана Леванди (справжнє ім'я — Сікачка Іван Васильович)
З 1940 року носила назву вулиця Анищенка, на честь О. Г. Анищенка, учасника повстання проти Центральної Ради у Києві у січні 1918 року.

Сучасну історичну назву вулиці відновлено 2014 року.

вулиця на карті міста

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Іванова Андрія

Бутишев провулок

Бу́тишев прову́лок — провулок у Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Московської вулиці до вулиці Суворова та площі Слави.

Прилучаються вулиці ЛевандовськаІпсилантієвський та Микильський провулки.

Вулиця є однією з давніх вулиць Печерська. Виникла у XVIII столітті під назвою Шпетерська, під цією ж назвою зафіксована на плані Києво-Печерського форштата, складеному 1803 року архітектором Андрієм Меленським. З середини XIX століття відома під назвою Бутишев провулок, за прізвищем домовласника Бутишева, також мала паралельну назву Шестовський провулок.

У 19401941 та 19442014 роках провулок називався вулиця Андрія Іванова

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

провулок Чекістів

Костя Гордієнка

Прову́лок Ко́стя Гордіє́нка— провулок в Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від вулиці Пилипа Орлика до тупика.

Провулок виник у 1-й половині XX століття у складі вулиці Михайличенка (з 1944 року — вулиця Чекістів, з 1993 року — вулиця Пилипа Орлика). У 1940-х роках отримав назву провулок Чекістів. У 1963році від нього відокремлено провулок Івана Мар'яненка, після чого він набув теперішніх меж. Сучасна назва на честь кошового отамана Костя Гордієнка — з 2014 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Щорса

Євгена Коновальця

Ву́лиця Євге́на Конова́льця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевості Нова ЗабудоваЧерепанова гора. Пролягає від Великої Васильківської вулиці до вулиць Михайла Задніпровського іНовогоспітальної.

 Утворена 1961 року під назвою вулиця Щорса, на честь радянського військового діяча часів громадянської війни Миколи Щорса шляхом об'єднання більшої частини Новогоспітальної вулиці (між вулицеюАнрі Барбюса та провулком Щорса; виникла у 2-й половині XIX століття, до кінця 1930-х років мала назву Прозорівський шлях) і вулиці Сурикова (до 1938 — частина вулиці Німецько-Бухтєєвської, решту якої названо Кутузовською; простягалася від Новогоспитальної вулиці до бульвару Лесі Українки поблизу Круглої башти).

 У 1970 році до вулиці приєднано частину Володимиро-Либідської вулиц (між вулицями Великою Васильківською та Анрі Барбюса), що виникла у 1-й половині XIX століття.

 У 1970-х роках внаслідок будівництва великого комплексу наукових і адміністративних споруд уздовж бульвару Лесі Українки, знесення старих військово-складських приміщень вулицю було скорочено.

 У сучасних межах з 2000 року, коли кінцеву частину вулиці було перейменовано на честь Михайла Задніпровського.

 У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Щорса на вулицю Євгена Коновальця

 Сучасна назва вулиці на честь українського громадсько-політичного діяча, голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця — з 2015 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 


РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Панфіловців

Добровольчих батальйонів

Вулиця виникла у середині XX століття і разом з провулком Панфіловців складала 665-ту Нову вулицю. У 1953 році отримала назву вулиця Панфіловців, на честь героїв-панфіловців.

У червні — серпні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Панфіловців на вулицю Добровольчих батальйонів.

Сучасна назва вулиці на честь військових частин, сформованих переважно з добровольців, що з 2014 року беруть участь у бойових діях на сході України[3] — з листопада 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Сергія Струтинського

Болсуновська

Вулиця виникла в 2-й половині XIX століття, мала назву Болсуновська (від прізвища домовласників Болсунових). З 1939 року — вулиця Благаєва, на честь болгарського та російського революціонера-марксиста Дмитра Благоєва, з 1944 року — Благоєвська вулиця). Фактично ж продовжувала фігурувати під старою назвою. Складала єдину вулицю з теперішньою вулицею Катерини Білокур. У 1964 році була відокремлена під назвою вулиця Сергія Струтинського, на честь Сергія Струтинського, робітника заводу «Арсенал», учасника революційних подій у Києві в 19051907 роках, Жовтневого повстання 1917 року.

Історичну назву вулиці відновлено 2015 року.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Івана Фіалека

Баришівська

Вулиця виникла в середині XX століття під назвою 664-а Нова вулиця. У 1953 році набула назву Баришевська. З 1964 року — вулиця Івана Фіалека, на честь Івана (Іполита) Фіалека, революціонера, одного з керівників Січневого повстання проти Центральної Ради у Києві у січні 1918 року.

Сучасну назву вулиці відновлено 2015 року.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Провулок Січневий

Микильський

Провулок відомий з кінця XIX століття під назвою Микільський. У 1940 році набув назву Січневий провулок (назву підтверджено 1944 року), на честь повстання проти Центральної Ради у Києві у січні 1918 року. Під час нацистської окупації міста у 1941–1943 роках — Микільський провулок.

Сучасну історичну назву відновлено 2015 року. При цьому до офіційного обігу введено ненормативну з мовного погляду форму Микильський (замість правильного Микільський).

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Провулок Щорса

вулиця Новогоспітальна

У 2-й половині XIX століття виник Прозорівський шлях. Наприкінці 1930-х років перейменований на Новогоспітальну вулицю. На початку 1960-х років більша частина вулиці приєднана до вулиці Щорса, а решта отримала назву провулок Щорса на честь радянського військового діяча часів громадянської війни Миколи Щорса. У 2015 році провулку Щорса відновлено історичну назву.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Аїстова

провулок Іпсилантієвський

Провулок відомий з кінця XVIII століття. Первісна назва — Ааро́нівський прову́лок (побутували й інші назви — Аароо́нівськийАро́лівськийАро́нівськийАро́півський), за ім'ям київського протоієрея, вихованцяКиївської академії, настоятеля церкви Феодосія Іоана Ааронського (1759 або 1760 — ?).

З 1869 року отримав назву Іпсила́нтіївський провулок (рос. дореф. Ипсилантьевскій) — за ім'ям політичного діяча Греції — Константіноса Іпсіланті, колишнього господаря Валахії та князя Молдови, який у18071816 роках жив у Києві на сусідній Великій Микільській вулиці.

За радянської доби, 1938 року, провулку надано назву на честь Прокопа Аїстоваробітника заводу «Арсенал», який загинув під час Жовтневого збройного повстання 1917 року. Під час нацистської окупації міста у 1941–1943 роках — Іпсілантіївський провулок. З 1944 року — знову вулиця Аїстов.

У березні 2011 році Комісія Київради з питань культури та туризму рекомендувала повернути вулиці історичну назву Іпсилантіївський провуло. Однак проект рішення Київради про перейменування у листопаді 2011 року був відправлений на доопрацювання.

Історичну назву провулку на честь князя Константіноса Іпсіланті відновлено 2015 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Миколи Гайцана

провулок Хрестовий

Провулок виник до початку XIX століття, тривалий час мав назву Хрестовий, від історичної місцевості Хрести, крізь яку він проходив. З 1940 року — Гіподромний завулок, з 1944 року — Іподромний провулок), від розташованого на вулиці Суворова іподрому (функціонував з кінця XIX століття до 1969 року). З 1964 року — вулиця Миколи Гайцана, на честь Миколи Гайцана, комуніста-підпільника часівДругої світової війни, працівника заводу «Арсенал».

Сучасну історичну назву відновлено 2015 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Командарма Каменєва

Петра Болбочана

Вулиця виникла у XIX столітті під назвою Церко́вна (від розташованої поблизу церкви Різдва Іоана Предтечі, знищеної у 50-і роки XX століття). З 1940 року набула назву Лейтена́нтська, від розташованого вздовж неї колишнього Суворовського училища (назву підтверджено 1944 року). З 1977 року — вулиця Командарма Каменєва, на честь радянського військового діяча Сергія Камєнєва. Сучасна назва на честь українського військового діяча, полковника Армії УНР Петра Болбочана — з 2015 року.

Громадське обговорення щодо перейменування назви вулиці проводилось у серпні — жовтні 2015 року.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Ластовського

Степана Ковніра

улиця виникла у 1-й половині XIX століття на так званому Засарайному шляху, що з'єднував Печерськ з військовими сараями і фурштатським двором (стоянкою військового обозу), який розміщувався за сараями. Звідси з 1869 року вулиця мала назву Засарайна (у ряді джерел — Засарайний провулок).

З 1904 року вулиця мала назву Аносовська, за ім'ям генерал-лейтенанта О. В. Аносова, коменданта Печерської фортеці у 1890—1898 роках.

У 1928 році отримала назву вулиця Ластовського на честь київського робітника-більшовика О. К. Ластовського.

Сучасна назва з 2016 року на честь українського архітектора XVII століття, майстра українського бароко С. Д. Ковніра. Перейменована внаслідок «декомунізації».

У 1930-х роках відтинок Госпітальної вулиці між сучасними вулицями Немировича-Данченка та Кутузова мав назву Засарайна вулиця. Вулиця зникла внаслідок перепланування місцевості цю під час прокладання бульвару Лесі Українки і перебудови довколишньої місцевості, пролягала пролягала трохи північніше нинішнього бульвару.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Кіквідзе

Михайла Бойчука

Вулиця відома від початку XX століття під назвою Військова дорога або Військовий шлях (від розташованих уздовж неї саперних таборів), з 1940 року — Островітянське шосе. У 1944 році відновлено назвуВійськовий шлях. Сучасна назва на честь радянського військового діяча Василя Кіквідзе — з 1957 року. У грудні 2010 року висувалися пропозиції щодо перейменування вулиці на честь українського маляра-монументаліста Михайла Бойчука.

17 грудня 2015 року на сесійному засіданні Київради було відхилено пропозицію повернути вулиці історичну назву Військовий шлях. У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Кіквідзе на вулицю Михайла Бойчука, на честь українського художника Михайла Бойчука.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ТРИВАЄ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

вулиця Кутузова

Генерала Алмазова

Вулиця виникла у середині XIX століття під назвою Німецька, а  1869 року набула назву Бухтєєвська або Німецько-Бухтєєвська (за прізвищем міського голови, домовласника Андрія Бухтєєва). У 1944 році вулиця набула назву Кутузовська, у 1977 році назву уточнено на сучасну - Кутузова.

7 липня 2016 року на сесійному засіданні Київської міської ради депутати проголосували за перейменування вулиці Кутузова на честь українського військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, Генерала Алмазова.

Інформаційне посилання на портал Wikipedia вулиця на карті міста

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

провулок Кутузова

Євгена Гуцала

Провулок виник у 50-і роках XX століття на місці Кріпосної вулиці  і Рибного провулку. У 1955 році набув назву Кутузовський провулок на честь російського полководця, київського генерал-губернатора Михайла Кутузова

7 липня 2016 року на сесійному засіданні Київської міської ради депутати проголосували за перейменування провулку Кутузова на честь українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста Євгена Гуцала.

Інформаційне посилання на портал Wikipedia вулиця на карті міста

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Суворова

Михайла Омеляновича-Павленка

Вулиця виникла у 1-й половині XIX століття, мала назву Еспланадна, від розташованої поблизу еспланади Нової Печерської фортеці. У 1901 році набула назву Суворовська, на честь російського військового діяча Олександра Суворова, з 1919 року — вулиця Урбановича1944 року вулиці знову повернуто попередню назву Суворовська.

7 липня 2016 року на сесійному засіданні Київської міської ради депутати проголосували за перейменування вулиці Суворова на честь українського діяча, генерал-полковника армії УНР, Михайла Омеляновича-Павленка.

Інформаційне посилання на портал Wikipedia вулиця на карті міста

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Вулиця Патріса Лумумби

Іоана Павла IІ

Вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Саперне поле.
Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття, коли почала забудовуватися територія місцевості Саперне поле. Спочатку мала назву Новотверська (як продовження Тверської вулиці). Сучасна назва на честь Патріса Лумумби — з 1961 року.

6 жовтня 2016 на пленарному засіданні Київської міської ради депутати прийняли рішення перейменувати вулицю Патріса Лумумби на вулицю Іоана Павла IІ, Папи Римського, святого католицької церкв

Інформаційне посилання на портал Wikipedia вулиця на карті міста


РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

 

Святошинський район

Стара назваНова назва

вулиця Криленка

Олексія Береста

Вулиця виникла у середині XX століття під назвою Нова́, з 1966 року — вулиця Криленка, на честь радянського військового і державного діяча Миколи Криленка.

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Криленка на вулицю Олексія Береста.

Сучасна назва на честь Героя України Олексія Береста — з вересня 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Ленінська

Петра Дорошенка

Вулиця виникла у середині XX століття, мала назву вулиця Леніна, на честь Володимира Леніна, з липня 1965 року — вулиця Бонч-Бруєвича[1], на честь радянського партійного і державного діяча Володимира Бонч-Бруєвича. З листопада 1965 року — Ленінська вулиця[2].

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування Ленінської вулиці на вулицю Петра Дорошенка[3].

Сучасна назва вулиці на честь Гетьмана Війська Запорізького Петра Дорошенка — з вересня 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Омеляна Горбачова

Ґалаґанівська

Вулиця виникла в середині XX століття під назвою Нова. У 1957 році набула назву Сватовська[1] (на честь міста Сватове). З 1966 року[2] мала назву вулиця Омеляна Горбачова, на честь київського робітника-революціонера, учасника встановлення радянської влади в місті Омеляна Горбачова (1892—1965). У червні — серпні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Омеляна Горбачова на Ґалаганівську вулицю[3]. Сучасна назва на честь місцевості Ґалаґани — з 19 лютого 2016 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулицяПримакова

Глієра Рейнгольда

Вулиця виникла у 1950-х роках, мала назву вулиця Чапаєва, на честь начдива Червоної армії Василя Чапаєва). З липня 1965 року — вулиця Глієра[1], на честь композитора і диригента Рейнгольда Глієра. З листопада 1965 року — вулиця Примакова, на честь радянського військовика Віталія Примакова[2].

Сучасна назва вулиця Рейнгольда Глієра — з лютого 2016 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Антонова-Овсієнка

Наумовича Володимира

Виникла в 1930 році і спочатку мала назву вулиця Фрунзе, на честь радянського військовика М. В. Фрунзе. У 1966 році отримала назву вулиця Антонова-Овсієнка на честь радянського діяча В. О. Антонова-Овсієнка.[1]

Сучасна назва з 2016 року[2] на честь учасника бою під Крутами В. М. Наумовича

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Федька Івана

Шульгина Володимира

Вулиця виникла у першій половині XX століття, мала назву вулиця Чапаєва (на честь російського і радянського військового діяча Василя Чапаєва). З 1966 року мала назву вулиця Івана Федька.

Сучасна назва вулиця Володимира Шульгина — з лютого 2016 року, на честь Володимира Шульгина, українського студентського діяча, учасника бою під Крутами

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

провулок Володимира Ульянова

Осінній

Провулок виник у 1-й половині XX століття. Мав назву 1-й провулок Леніна. В 1969 році отримав назву провулок Володимира Ульянова, на честь радянського політичного діяча Володимира Ульянова-Леніна.

Сучасна назва — з 2015 року.

Громадське обговорення щодо перейменування провулку відбулося у серпні — жовтні 2015 року

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Картвелішвілі

Володимира Покотила

Вулиця виникла у 60-ті роки XX століття. З 1967 року набула назву вулиця Картвелішвілі[1], на честь радянського політичного діяча Лаврентія Картвелішвілі.

Сучасна назва на честь члена ОУН Володимира Покотила — з 2015 року[2].

Громадське обговорення щодо перейменування вулиці відбулося у серпні — жовтні 2015 року

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

провулок Федька

Якова Шульгина

Провулок виник у 60-х роках XX століття під назвою Нова вулиця. З 1966 року набув назву провулок Івана Федька[1], на честь радянського військового діяча Івана Федька.

Сучасна назва на честь українського історика, педагога, громадсько-культурного діяча Якова Шульгина — з 2015 року[2].

Громадське обговорення щодо перейменування провулку проводилося у серпні — жовтні 2015 року

 

 

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Бонч Бруєвича

Володимира Дурдуківського

Виникла у 1-й половині XX століття, мала назву вулиця Калініна, на честь радянського політичного діяча Михайла Калініна. З 1966 по 2016 роки мала назву вулиця Бонч-Бруєвича на честь радянського партійного і державного діяча Володимира Бонч-Бруєвича.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Бонч-Бруєвича на вулицю Володимира Дурдуківського, на честь Володимира Дурдуківського, літературознавця, мовознавця, директора Першої трудової школи у Києві (колишньої колегії Павла Ґалаґана).

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

провулок Бонч Бруєвича

Віктора Дубровського

Виник у 1-й половині XX століття, мав назву провулок Калініна, на честь радянського політичного діяча Михайла Калініна. З 1966 року — провулок Бонч-Бруєвича.

Сучасна назва провулок Віктора Дубровського — з лютого 2016 року, на честь Віктора Дубровського, українського лексикографа

 

Провулок на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Жовтнева

Патріарха Володимира Романюка

Вулиця виникла у 1-й половині XX століття, мала назву (2-га) вулиця Жовтневої революції (на честь Жовтневого перевороту 1917 року). З 1955 року набула назву Дрогобицька[1] (на честь міста Дрогобич). Де-факто певний час існувала під паралельними назвами: Дрогобицька[2] і Жовтнева.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь Володимира (Романюка), Патріарха Київського і всієї Руси-України УПЦ Київського Патріархату

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Калінінська

Юрія Клена

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь Юрія Клена, українського поета, перекладача, літературного критика.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Комісара Рикова

Петра Курінного

Вулиця виникла у 60-ті роки XX століття під назвою Проїзд 23. З 1967 по 2016 роки мала назву вулиця Комісара Рикова на честь Євгена Рикова, одного з керівників оборони Києва у 1941 році.

Сучасна назва вулиця Петра Курінного — з лютого 2016 року, на честь Петра Курінного, історика, археолога, етнографа, музеєзнавця, організатора пам'яткоохоронної справи[

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Коллонтай

Дмитра Яворницького

Вулиця виникла у 1-й половині XX століття, мала назву вулиця Крупської, на честь Надії Крупської, радянського державного діяча, дружини Володимира Ульянова (Леніна). З 1966 року мала назву вулиця Коллонтай, на честь радянського політичного діяча Олександри Коллонтай.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь Дмитра Яворницького, історика, археолога, етнографа, дослідника історії українського козацтва.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Строкача Тимофія

Сім’ї Стешенків

Вулиця виникла у 50-х роках XX століття у складі Пшеничної вулиці. У 1968 році відокремлена під назвою вулиця Тимофія Строкача[1]. Одночасно до нової вулиці було приєднано провулок без назви між вулицями Василя Верховинця і Пшеничною, що й становить тепер перший квартал вулиці.

Сучасна назва вулиця Сім'ї Стешенків — з лютого 2016 року, на честь родини Стешенків: письменниці, перекладача і педагога Оксани Михайлівни, громадсько-політичного діяча та літературознавця Івана Матвійовича, акторки та письменниці Ірини Іванівни та книгознавця і бібліографа Ярослава Івановича

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Тухачевського Маршала

Михайла Драй-Хмари

Виникла у середині XX століття, мала назву вулиця Ватутіна, на честь радянського військового діяча, генерала Миколи Ватутіна. З 1965 року мала назву вулиця Маршала Тухачевського, на честь іншого радянського військового діяча — маршала Михайла Тухачевського[1].

Сучасна назва — з лютого 2016 року, на честь Михайла Драй-Хмари, українського поета, літературознавця, перекладача[2][3].

Після побудови у 2010 році багатоповерхового будинку № 44 наявна перерва у проляганні вулиці між вулицями Академіка Біляшівського і Жмеринською.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Уборевича Командарма

Академіка Єфремова

Вулиця виникла у 60-ті роки XX століття під назвою Нова. З 1969 року мала назву вулиця Командарма Уборевича на честь радянського воєначальника Ієроніма Уборевича[1]. На межі 1980–90-х років вулицю значною мірою переплановано і продовжено.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь Сергія Єфремова, українського громадсько-політичного і державного діяча, історика літератури, академіка Української Академії Наук[

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Фадєєва

Анни Ярославни

Виникла у першій половині XX століття під назвою вулиця Горького, на честь радянського письменника Максима Горького. З 1966 року — вулиця Фадєєва[1].

Сучасна назва — з лютого 2016 року, на честь Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Франції

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

провулок Фадєєва

Михайла Івченка

Провулок утворився у 60-х роках XX століття з назвою провулок Фадєєва.

Сучасна назва провулок Михайла Івченка — з лютого 2016 року, на честь Михайла Івченка, українського письменника.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Солом’янський район

Стара назваНова назва

вулиця Клименка

Преображенська

Вулиця виникла на початку XX століття як центральна вулиця поселення Олександрівська слобідка, спочатку була безіменною, не пізніше 1912 року отримала назву Преображенська (на честь свята Преображення Господнього).

У 1974 році отримала назву вулиця Івана Клименка на честь радянського партійного і державного діяча Івана Клименка[1]. Первісна забудова знесена протягом 1970–80-х років. Збереглося декілька будинків 1930-х років.

Історична назва вулиці відновлена 2014 року

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Горького

Анатолія Лупиноса

Виникла як одна з нових вулиць села Жуляни не раніше 1950-х років під назвою вулиця Горького, на честь російського письменника Максима Горького.

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Горького у с. Жуляни на вулицю Анатолія Лупиноса[1]

Сучасна назва вулиці на честь українського політичного та громадського діяча Анатолія Лупиноса — з вересня 2015 року

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Калінінградська

Гладківська

Вулиця виникла близько у 1920-ті роки під назвою Гла́дківська, з 1955 року — Калінінградська[1].

До початку 1980-х років простягалася до Повітрофлотського проспекту, згодом була дещо скорочена і тоді ж ліквідована. Довгий час вважалася зниклою, є у переліку зниклих вулиць, вміщеному у довіднику «Вулиці Києва» 1995 року видання.

Однак вулиця продовжує існувати і дотепер. Має вигляд дворового проїзду з декількома будинками (до вулиці приписані 2 житлові будівлі та 1 дитячий садок).

Сучасну історичну назву вулиці відновлено 2015 року

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Петровського

Світличного Івана

Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття під назвою 500-та Нова. З 1957 року — Здвизька[1]. З 1961 року — Петровського[2].

Сучасна назва — з лютого 2016 року, на честь Івана Світличного, діяча українського руху опору 1960–70-х років

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Миколи Скрипника

Миколи Лукаша

Вулиця виникла в 1-й половині XX століття (наприкінці 1930 — на початку 1940-х років) під назвою 331-ша Нова, з 1944 року — Новонародна. Сучасна назва на честь українського радянського партійного і державного діяча Миколи Скрипника — з 1964 року.

У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Миколи Скрипника на честь Миколи Лукаша, українського перекладача і мовознавця.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ТРИВАЄ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

бульвар Лепсе Івана

Вацлава Гавела

Бульвар виник наприкінці 50-х років XX століття, мав назви Бульварна вулицяВисоковольтний бульвар. Початковий відрізок (до вулиці Миколи Василенка) був частиною Ізмаїльської вулиці.

Сучасна назва на честь радянського партійного і профспілкового діяча І. І. Лепсе — з 1963 року. У 1960–70-ті роки парний бік було забудовано переважно промисловими підприємствами.

1961 року бульваром прокладено трамвайну лінію. Вздовж усього бульвару міститься бульварна зона.

У червні — серпні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування бульвару Івана Лепсе на бульвар Валентина Згурського.

2016 року рішенням Київської міської ради прийнято рішення про перейменування  бульвару на честь першого президента Чехії Вацлава Гавела.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Миколи Лукашевича

Івана Огієнка

Вулиця виникла на початку ХХ століття. Спочатку складалася з двох частин — 3-Б Лінії та 3-В Лінії. З 1955 року — Ігорзька[1] (Ігарська). З 1962року — вулиця Миколи Лукашевича[2], на честь київського робітника, учасника Січневого повстання 1918 року М. Й. Лукашевича[3].

Сучасна назва на честь Івана Огієнка, українського науковця, політичного, громадського і церковного діяча — з 2015 року[4].

Громадське обговорення щодо перейменування вулиці було проведено у серпні — жовтні 2015 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Колективізації

Джеймса Мейса

Вулиця виникла у 30-х роках XX століття. З 1931 року носила назву вулиця Колективізації.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь Джеймса Мейса, американського історика, політолога, дослідника Голодомору в Україні

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Комсомольська

Павла Потоцького

Вулиця почала формуватися у 1-й третині XX століття, основна ж частина сформована після 1940-х років. До 2016 року носила назву вулиця Комсомольська.

Сучасна назва вулиця Павла Потоцького — з лютого 2016 року на честь Павла Потоцького, генерала від артилерії, військового історика, мецената

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Красикова Петра

Людмили Проценко

Виникла у 2-й половині XIX століття як частина Мокрої вулиці, за назвою річки Мокра, що протікала дном Кучминого яру; зараз річка протікає колектором під вулицею. У 1955 році набула назву Крутий провулок[1]. З 1963 року мала назву Вулиця Петра Красикова, на честь радянського політичного діяча Петра Красикова[ru][2].

Сучасна назва вулиця Людмили Проценко — з лютого 2016 року, на честь Людмили Проценко, українського історика, архівіста, краєзнавця

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Леніна

Сергія Колоса

Основна частина вулиці зафіксована ще на картах Київської губернії 1860-х років та 1891 року, називалася ймовірно за назвою одного з кутків села, через які проходила (Греківщина, Командирівщина, Лушпіївщина). Не раніше 1930-х років була перейменована на вулицю Леніна на честь російського політичного діяча Володимира Ульянова (Леніна).

У грудні 2014 — лютому 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Леніна на вулицю Кахи Бендукідзе[1]. У березні — травні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо найменування нової вулиці у Печерському районі — вулиця Кахи Бендукидзе[2].

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Леніна на вулицю Сергія Колоса[3], на честь Сергія Колоса, українського художника та мистецтвознавця.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Островського Миколи

Патріарха Мстислава Скрипника

Вулиця виникла не пізніше 1899 року, мала назви НовостроєнськаНовопокровська, з 1914 року — Мстиславська. Сучасна назва на честь Патріарха Мстислава — з 2016 року. Теперішня забудова — із 1970-хроків, в цей же час до неї приєднано один квартал Кубанської вулиці (перед поворотом до вулиці Митрополита Василя Липківського).

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Миколи Островського на вулицю Патріарха Мстислава Скрипника[1], на честь Мстислава (Скрипника), патріарха Київського і Всієї України УАПЦ, патріарха Київського і всієї Руси-України УПЦ (КП).

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

провулок Островського Миколи

Ярослава Хоміва

Провулок виник на початку XX століття, мав назву Мстиславський. З 1938 року мав назву провулок Островського.

Сучасна назва провулок Ярослава Хомова — з лютого 2016 року, на честь члена Крайового Проводу ОУН Північно-Східних Земель, учасника похідних груп ОУН Ярослава Хоміва

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Радянська

Отця Анатолія Жураковського

Перший квартал вулиці (до прилучення вулиць Ватутіна та Гоголя) існував вже у середині XIX століття (куток Козлівщина). Решта частина вулиці виникла у 1950-х роках під назвою вулиця Радянська, як одна з нових вулиць села Жуляни.

Сучасна назва Вулиця Отця Анатолія Жураковського — з лютого 2016 року, на честь Анатолія Жураковського (1898–1937), священика-новомученика, сповідника віри, богослова, духовного письменника

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Фурманова

Архітектора Кобелева

Вулиця виникла на межі XIXXX століть, складалася з вулиць 6-та Лінія і 7-ма Лінія. За радянських часів — з 1955 року[1] і по 2016 рік носила ім'я російського радянського письменника Дмитра Фурманова.

У вересні — листопаді 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Фурманова на вулицю Архітектора Кобелева[2], на честь Олександра Кобелєва, київського архітектора, який звів численні об'єкти Залізничної колонії.

У лютому 2016 року київський міський голова видав розпорядження про перейменування вулиці на честь відомого київського архітектора Олександра Кобелєва

 

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Червонопартизанська

Братів Зерових

Вулиця виникла на початку XX століття (не пізніше 1912 року) під назвою Садова, з 1955 року — Червонопартизанська[1].

Сучасна назва вулиця Братів Зерових — з лютого 2016 року, на честь братів Зерових: поета і перекладача Михайла (псевдонім Михайло Орест), ботаніка Дмитра та поета і літературознавця Миколи

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Михайла Мишина

Сімї Ідзіковських

Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Центральна — це була одна з перших вулиць на Чоколівці, пролягала у центрі поселення. З 1963 року мала назву вулиця Михайла Мишина[1].

Сучасна назва вулиця Сім'ї Ідзиковських — з лютого 2016 року, на честь Леона, Герсілії та Владислава Ідзіковських, родини українських і польських книговидавців

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Ярослава Галана

Августина Волошина

Виникла в середині XX століття (вперше як сформована, але ще не названа, вулиця показана на карті міста 1947 року), мала назву Високовольтна вулиця.

Вулиця мала бути продовженням вулиці Авіаконструктора Антонова і також спроектована бульваром. Однак шляхопровід через залізницю так і не звели, а одну половину бульвару з часом зайняли гаражі.

Інша частина Високовольтної вулиці 1965 року була відокремлена під назвою вулиця Трудових резервів (нині — Вулиця Миколи Василенка (Київ)).

1977 року набула назву вулиця Ярослава Галана, на честь українського радянського письменника і журналіста Ярослава Галана. Сучасна назва на честь президента Карпатської України Августина Волошина — з 2017 року.

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Шевченківський район

Стара назваНова назва

вулиця Вєтрова

Назарівська

Перша згадка про вулицю — у 1866 році під назвою Мака́рівська. У 18741926 та 1941—1943 роках — Наза́рівська, ймовірно, від імені або прізвища домовласника. У 19261941 та з 1944[1]2014 носила назву вулиця Вєтрова (Вітрова), на честь робітника Київських залізничних майстерень Б. С. Вєтрова. Сучасна назва — з 2014 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Воровського

Бульварно-Кудрявська

Вулиця виникла у 30-ті роки XIX століття. Первісна назва — Бульварно-Кудрявська: за планом Києва 1837 року з'єднала Бульварну вулицю (нині бульвар Тараса Шевченка) з передмістям Кудрявцем. З 1919року — вулиця Нероновича[1][2], на честь українського політичного і громадського діяча Є. В. Нероновича. З 1937 року[3] (назву підтверджено 1944 року[4]) — вулиця Воровського на честь революціонераВацлава Воровського (вулицею Воровського у 19231937 роках називався Хрещатик). Історичну назву вулиці було відновлено 2014 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Смірнова-Ласточкіна

Вознесенський узвіз

Вулиця виникла на давньому шляху від Подолу до Старого Києва. З XVIII століття відома під назвою Вознесенський узвіз — від Вознесенської церкви, розташованої на ньому у 17181879 роках; від неї ж набули назви і прилеглі до Вознесенського узвозу — Вознесенський провулок (тепер Киянівський провулок) і вулиця Вознесенський Яр (тепер Петрівська вулиця).

У 1863 році офіційно перейменована на Іларіонівський узвіз, за ім'ям померлого київського генерал-губернатора Іларіона Іларіоновича Васильчикова (за його розпорядженням вулицю було впорядковано і вимощено бруківкою). Проте частина «парного» боку вулиці і надалі зберігала назву Вознесенський узвіз (між вулицею Січових Стрільців і теперішньою Українською академією мистецтв).

Наприкінці 1920-х років узвіз було названо на честь професійного революціонера Івана Смирнова-Ласточкіна — з 1928 року (спочатку названа як вулиця ім. Смірнова[1]), а 1931 році перейменована на узвіз Смирнова. Під час окупації міста у 19411943 роках вулиця знову мала назву Вознесенський узвіз. З 1944 року — узвіз Смірнова-Ласточкіна[2], але назва «узвіз» у практиці не узвичаїлася. Назва вулиця Смирнова-Ласточкіна офіційно вживалася з 1950-х років[3][4][5].

У 2008 Комісія з перейменування вулиць, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дощок Київської державної адміністрації рекомендувала Київраді перейменувати вулицю Смирнова-Ласточкіна на Вознесенський узвіз[6], однак офіційне перейменування не відбулося[7].

Історичну назву узвозу було відновлено 2015 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Червоноармійська

Велика Васильківська

Вулиця відома з давніх часів як шлях з Києва до Василькова, з 1-ї третини XIX століття мала назву Велика Васильківська. До середини XIX століття біля Бессарабської площі була міська застава, далі пролягав незабрукований піщаний шлях, обабіч якого стояли одноповерхові будинки, де мешкали виселені в 30-х роках XIX століття із району Нової Печерської фортеці домовласники, в основному дрібні чиновники та відставні солдати. В 1833 році на Велику Васильківську була переведена з Печерську церква князя Володимира, від якої одержали назви Володимирська площа та Володимиро-Либідська вулиця (поблизу нинішнього Володимирського ринку).

На місці скверу, розташованого біля перетину з вулицею Івана Федорова була так звана Кінна площа, на якій до 90-х років XIX століття проходили кінні ярмарки. На Троїцькій площі біля нинішньогоОлімпійського стадіону з 1860 року розміщувався ринок. На початку XX століття поряд з площею були побудовані Троїцька церква (не збереглась), Троїцький народний дім (нині Театр Оперети). В 1913 році на місці Троїцького ринку були побудовані павільйони Всеросійської промислової виставки 1913 року.

Інтенсивна забудова вулиці розпочалася з 2-ї половина XIX століття, коли тут з'явився район так званої Нової Забудови. Його центральною вулицею стала Велика Васильківська. З 1919[1][2] (підтверджена 1944року[3]) по 2014 роки мала назву Червоноармійська. Історичну назву вулиці відновлено 2014 року[4]..

На Великій Васильківській вулиці значною мірою збереглася забудова кінця XIX — початку XX століть (найкомпактніше — від початку до Володимиро-Либідської вулиці).

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

вулиця Артема

Січових Стрільців

Вулиця виникла кілька століть тому як частина давнього Житомирського шляху, згодом — Житомирської вулиці.

Почала заселятись у середині XIX століття, як головна частина Лук'янівки [1]. У 1869 році відрізок між Львівською і Лук'янівською площами був виділений у окрему вулицю під назвою Львівська (рос.Львовская)[2], оскільки починалася від Львівській площі, де у давнину розташовувалася Львівська брама. У 1925­–1929 роках — вулиця Троцького, на честь радянського політичного діяча Льва Троцького(1879­–1940). В 1929 року була названа на честь Артема (Федора Сергеєва), радянського партійного і державного діяча, одного з засновників Донецько-Криворізької Радянської Республіки. Під час німецької окупації міста у 19421943 роках — Львівська вулиця або Лембергерштрасе (нім. Lemberger Str.). Назву вулиця Артема було підтверджено в 1944 році

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Юрія Коцюбинського

Володимира Винниченка

Вулиця виникла у 19101914 роках, мала назву Новопа́влівська (як продовження Павлівської вулиці). 1961 року[1] перейменована на честь радянського державного діяча Юрія Коцюбинського.

Протягом 20052011 років декілька разів пропонувалися проекти перейменування вулиці на честь Володимира Винниченка, однак вони не були здійснені[п 1][п 2][п 3][п 4].

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Юрія Коцюбинського на вулицю Володимира Винниченка[2]

Сучасна назва на честь на честь українського громадсько-політичного діяча, письменника і драматурга Володимира Винниченка — з 2015 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Чапаєва

В’ячеслава Липинського

 

 

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Чеслава Бєлінського

Алли Горської

Провулок виник на початку 1910-х років під назвою Комерці́йний. В 1926 році був перейменований на честь загиблого під час Січневого повстання в 1918 році робітника-революціонера Чеслава (Вацлава) Бєлінського.

У жовтні — грудні 2014 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування провулку Чеслава Бєлінського на провулок Алли Горської[1]. Підставою для перейменування стало те, що у провулку (буд. № 10) з 1963 року жив батько Алли Горської — Олександр Горський. Вона тут неодноразово бувала.

Сучасна назва на честь української художниці і правозахисниці Алли Горської — з вересня 2015 року

 

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Галі Тимофєєвої

Провіантська

Вулиця виникла у 2-й половині XIX століття під назвою Провіантська (у деяких джерелах — Провіантський провулок), від розташованих на ній продовольчих складів. З 1919 року — вулиця Галі Тимофєєвої[1][2][3][4], на честь революціонерки-більшовички Галі Тимофєєвої (назву підтверджено 1944 року[5]). З 1952 року — вулиця Плеханова[6], на честь російського революціонера-марксиста Георгія Плеханова. З 1957 року — знову вулиця Галі Тимофєєвої[7][8].

Сучасну історичну назву відновлено 2015 року

 

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Піка Вільгельма

Ружинська

Вулиця виникла у 1950-х роках під назвою 871-ша Нова. З 1955 року — Ружинська[1], на честь селища Ружин в Житомирській області. З 1961 року — вулиця Вільгельма Піка[2].

Сучасна назва вулиця Ружинська була повернута в лютому 2016 року[3][4].

Забудова вулиці відноситься до 1960-х років та майже повністю складається з п'ятиповерхових цегляних і панельних«хрущовок».

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Бабушкіна

Безручка Марка

Вулиця виникла в 40-ві — 50-ті роки XX століття, мала назву 867-ма Нова. У 1953 році отримала назву вулиця Бабушкіна на честь російського революціонера І. В. Бабушкіна.[1]

Сучасна назва з 2016 року[2] на честь українського військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР М. Д. Безручка

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Блюхера

Турчина Ігоря

Виникла на початку 60-х років XX століття як безіменна вулиця. У 1964 році отримала назву вулиця Василя Блюхера на честь радянського військового діяча, маршала Радянського Союзу В. К. Блюхера.[1]

Сучасна назва з 2016 року[2] українського гандбольного тренера І. Є. Турчина

 

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Котовського

Володимира Сальського

У січні 2016 року на сайті Київської міської ради з'явилась петиція з пропозицією перейменувати вулицю на честь українського співака Андрія Кузьменка (Кузьма Скрябін)[3]

Враховуючи результати обговорення[4], комісія з питань найменувань при Київському міському голові розглянула інші варіанти перейменування та надала свої рекомендації[5].

У лютому — квітні 2016 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Котовського на вулицю Володимира Сальського[6], на честь українського військового діяча генерал-хорунжого Армії УНР Володимира Сальського.

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 


ТРИВАЄ ПОВТОРНЕ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

вулиця Цюрупинська

Дудника Георгія

Вулиця виникла в середині XX століття під назвою Нова. З 1955 року мала назву Цюрупиинська[1]., на честь О.Д. Цюрупи революціонера, борця за радянську владу, учасника штурму Зимового палацу, наркома продовольства та зовнішньої торгівлі РРФСР.

Сучасна назва вулиця Георгія Дудника — з лютого 2016 року, на честь Георгія Дудника, козака Гайдамацького кошу Слобідської України (військ Центральної Ради), що загинув у 16-річному віці під час придушення більшовицького заколоту на заводі «Арсенал»

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

вулиця Щербакова

Щербаківського Данила

Виникла у середині XX століття під назвою 860-та Нова. З 1953 року мала назву вулиця Щербакова[1]. Із кінця 1950-х років, у процесі будівництва житлового масиву Нивки, вулиця неодноразово продовжувалася.

У 1977 році від неї відокремлено вулицю Маршала Гречка, після чого вулиця Щербакова набула сучасних меж.

Сучасна назва вулиця Данила Щербаківського — з лютого 2016 року, на честь Данила Щербаківського, українського науковця, дослідника українського народного мистецтва

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Шаумяна

Сергія Параджанова

Вулиця виникла в середині XX століття під назвою 869-А Нова вулиця. У 1953 році отримала назву вулиця Шаумяна[1] (повторне рішення — 1955 року[2]).

Сучасна назва вулиця Сергія Параджанова — з лютого 2016 року, на честь Сергія Параджанова, вірменського й українського кінорежисера

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

провулок Шаумяна

Сергія Параджанова

Вулиця виникла в середині XX століття під назвою 869-А Нова вулиця. У 1953 році отримала назву вулиця Шаумяна[1](повторне рішення — 1955 року. Сучасна назва вулиця Сергія Параджанова — з лютого 2016 року, на честь Сергія Параджанова, вірменського й українського кінорежисера

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ТРИВАЄ ПОВТОРНЕ ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

провулок Щербакова

Всеволода Петріва

Провулок виник у середині XX століття. З 1950-х років мав назву провулок Щербакова, на честь радянського партійного діячаОлександра Щербакова.

Сучасна назва провулок Всеволода Петріва — з 2016 року, на честь Всеволода Петрова, військового міністра та генерала-хорунжого Армії УНР

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Миколи Кравченка

Вільгельма Котарбінського

Вулиця з'явилася у 2-й половині XIX століття, мала назву Керосинна, від розташованих на ній гасових (рос.  — керосинных) складів. Під час німецької окупації міста у 19421943 роках — Фермесунгсштрасе (нім. Vermessungsstrasseукр. Геодезична), від розташованого тут київського відділення німецької Геодезичної служби військової картографії. У 1957роціотримала сучасну назву на честь Героя Радянського Союзу Н. М. Шолуденка.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Якіра

Деревлянська

Вулиця виникла у 2-й половині XIX століття як частина Овруцької вулиці. У 1-й половині — середині XX століття мала назвуНовоовруцька. З 1963 року — вулиця Якіра .У грудні 2010 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків Київської міської державної адміністрації запропонувала Київраді перейменувати вулицю Якіра на честь Івана Огієнка

. У 2015–2016 роках комісія з питань найменувань при Київському міському голові запропонувала надати вулиці назву Древлянська (Деревлянська).

Сучасна назва — з лютого 2016 року

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ВИДАНО РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Ванди Василевської

Всеволода Змієнка

У жовтні — грудні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування вулиці Ванди Василевської. Враховуючи результати обговорення, пропозиції мешканців вулиці та обговорення на засіданні комісії, питання перейменування вулиці не було вирішено і його перенесли на доопрацювання.

 

вулиця на карті містаІнформаційне посилання на портал Wikipedia

 

ПІДТРИМАНО КОМІСІЄЮ З ПИТАНЬ НАЙМЕНУВАНЬ

Баумана

Януша Корчака

Вулиця виникла у 40-ві50-ті роки XX століття під назвою 865-а Нова́1953 року набула назву Бауманська вулиця, на честь російського революціонера-більшовика Миколи Баумана

Сучасна назва - ухвалена рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року, на честь польського лікаря, педагог,а письменника, публіциста, громадського діяча Януша Корчака.

Інформаційне посилання на портал Wikipedia вулиця на карті міста

РІШЕННЯ УХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

Див. також

Питання-відповіді за темою

Чи потрібно вносити зміни в документи у випадку перейменування вулиці? 
Чи можна відмовитись від перейменування вулиці (населеного пункту)?


Статті за темою

Будівництво, архітектура, землекористування


Контакти за темою

Київська міська державна адміністрація (КМДА)
Районні державні адміністрації міста Києва (РДА)
Комунальні підприємства (КП) Керуючі компанії з обслуговування жилого фонду міста Києва
Житлово-експлуатаційні дільниці (ЖЕД) та виробничо-обслуговуючі підприємства (ВОП) міста Києва
Контакти оперативно-диспетчерських служб (ОДС) міста Києва