Page tree
Skip to end of metadata
Go to start of metadata

1. Загальні положення.

Медико-соціальна експертиза - визначення  міри втрати здоров'я, ступеня обмеження життєдіяльності особи, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання.

Медико-соціальна експертиза проводиться медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) та Лікарсько-консультативною комісією (ЛКК).

Нормативно-правовим актом, який регулює проведення медико-соціальної експертизи є  Постанова КМУ від 03.12.2009 № 1317 "Про медико-соціальну експертизу".

Медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності за направленням лікувальних установ після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, що призводять до обмеження життєдіяльності


1.1. Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). 

Медико-соціальна експертна комісія здійснює медико-соціальну експертизу хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується Міністерством охорони здоров'я, з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

МСЕК визначає:

  • групу інвалідності, причину і час її настання;
  • потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі;
  • потребу в забезпеченні засобами реабілітації;
  • потребу у медичній та соціальній допомозі (додатковому харчуванні, ліках, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування тощо);
  • медичні показання на право одержання спеціального автотранспорту та ін.;
  • складають та корегують індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, і контролюють ефективність її виконання;

МСЕК має право:

  • направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;
  • подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права інвалідів, заходів впливу;
  • допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.

У м.Києві функціонує Київський міський центр медико-соціальної експертизи, а також центральні, спеціалізовані та міжрайонні МСЕК, з контактними даними яких можна ознайомитись, перейшовши за посиланням Лікувальні установи (розділ "медичні заклади"). 

1.2. Лікарсько-консультативна комісія (ЛКК).

Лікарсько-консультативна комісія – це нештатний колегіальний орган, що призначається для вирішення складних і відповідальних питань експертизи тимчасової непрацездатності. Такі комісії утворюються в лікувально-профілактичних закладах, 

Лікарсько-консультативна комісія здійснює медико-соціальну експертизу хворим, що не досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві дітей віком від 15 до 18 років, дітей з інвалідністю.

ЛКК визначає;

  • категорію "дитина з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю підгрупи А", причину і час настання інвалідності,
  • потребу дитини з інвалідністю у засобах реабілітації;
  • потребу дитини з інвалідністю у медичних та соціальних послугах (додатковому харчуванні, ліках, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування тощо);
  • складають (коригують) за участю представників органів управління освіти та соціального захисту населення індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, в якій визначаються обсяги реабілітаційних заходів, строки їх проведення та виконавці та ін.

ЛКК має право:

  • отримувати в установленому порядку від державних органів, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
  • подавати державним органам необхідну інформацію для вжиття заходів впливу на батьків, законних представників, посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права дітей з інвалідністю.

2. Етапи проходження експертизи


2.1. Підготовчий етап

Для того, щоб пройти медико-соціальну експертизу  необхідно:

  • звернутись до закладів охорони здоров'я за місцем проживання;
  • пройти повне медичне обстеження з визначенням діагнозу та оцінкою соціальних потреб;
  • отримати направлення для проходження МСЕК від лікувально-профілактичного закладу;

Лікарсько-консультативна комісія  оформляє документи щодо особи, яка звернулась, для проведення огляду медико-соціально експертною комісією за відповідною формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я

Відповідальність за своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу, а також за якість медичного обстеження покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.

 


2.2. Документи

Для проведення медико-соціальної експертизи необхідно пред'явити:

  • паспорт, або інший документ, який посвідчує особу;

  • направлення лікувально-профілактичного закладу на проходження МСЕК;

В окремих випадках можливо також пред'явлення трудової книжки (та її копії), витягів з історії хвороб та амбулаторної картки, для окремих категорій (військовослужбовці, працівники СБУ, МВС та ін) - свідоцтва про хворобу, інші документи.


2.3. Огляд МСЕК

Дата огляду МСЕК призначається після надходження відповідних документів.

Огляд проводиться:

  • за місцем проживання або лікування за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу.

  • вдома або в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні - якщо хворий за станом здоров’я згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу не може з’явитися до МСЕК, 

У виняткових випадках (наприклад, коли громадянин проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості) МСЕК можуть приймати рішення заочно за згодою громадян, керуючись матеріалами медичних справ.

Встановлення інвалідності заочно не проводиться за п'ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується МОЗ, а також у разі, коли вона спричинена:

  • нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я);
  • професійним захворюванням;
  • захворюванням, одержаним під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, інших військових формуваннях;
  • захворюванням, пов'язаним з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • захворюванням, одержаним в період проходження служби в державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту,

2.4. Встановлення інвалідності

Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до МСЕК документів, необхідних для огляду хворого.

По закінченні експертизи, особі, якій встановлено інвалідність (або факт втрати професійної працездатності) видається довідка та індивідуальна програма реабілітації (у випадку встановлення інвалідності).

Надсилаються копії документів органам:

  • органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги - виписка з акта огляду комісії (надсилається у триденний срок) ;

  • органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування - індивідуальна програма реабілітації та виписка з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності;

  • лікувально-профілактичному закладові та органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання - копія індивідуальної програми реабілітації;

  • за місцем роботи - повідомлення щодо групи інвалідності (у випадку встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акту комісії);

Видача особі виписки з акта огляду комісії забороняється!

 Голова або члени комісії, винні у прийнятті неправильного рішення і незаконній видачі документів про інвалідність, несуть відповідальність згідно із законодавством.


2.5. Переогляд

Інвалідність встановлюється до першого числа місяця, наступного за місяцем, на який призначено черговий переогляд хворого.

  • Переогляд проводиться через 1 - 3 роки інвалідам з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з метою визначення ефективності відновного лікування та реабілітаційних заходів, стану здоров’я і ступеня соціальної адаптації .

  • Переогляд раніше вказаних строків особам з інвалідністю (а також громадянам, інвалідність яких встановлено без зазначення строку переогляду), проводиться при зміні стану здоров’я і працездатності або при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності.

У разі незгоди оглянутого з рішенням МСЕК, він протягом місяця має право подати про це письмову заяву до МСЕК, в якій він проходив огляд, чи до відповідного відділу (управління) охорони здоров’я.

Комісія, що проводила огляд, або відділ (управління) охорони здоров’я в триденний строк з дня одержання заяви надсилають усі наявні документи разом із заявою на розгляд центральної міської МСЕК, яка не пізніш як через місяць з дня подання заяви проводить переогляд хворого і приймає відповідне рішення.